Хамида Каримджан: Общественное мнение.

Мужчина любил девушку, он очень хотел жениться на ней. Он решил спросить о ней, её соседей. Её соседи ответили ему, что она печально известна, и непригодна для женитьбы. Мужчина был шокирован, и его сердце было разбито. Он шел по дороге печальный и задумчивый, и на своем пути он встретил старика.

«Что с тобой случилось?» — спросил старик. Мужчина ответил ему: «Когда я спросил у соседей девушки, на которой я хотел жениться, что они думают о ней? Они сказали, что она не годится для брака. Я опечален и разочарован».

Старик сказал ему: «Не грусти, мой мальчик. Я дам тебе мою дочь, она лучше, чем та. Но сначала ты должен спросить и о ней соседей». Мужчина пошел спрашивать о ней также, как он спрашивал о первой девушке.

Все соседи в один голос ответили ему, что она девушка легкого поведения, и любит встречаться с мужчинами. Мужчина рассказал старику, что говорят соседи о его дочери, и старик сказал мужчине: «Пойдем со мной в мой дом.»

Мужчина и старик вошли в его дом, в доме кроме жены старика никого не было, она никогда не рожала, поэтому детей у него не было. Молодой человек был шокирован тем, что люди говорили, когда он спрашивал их мнение.

Старик сказал: «Мой сын, не верь тому, что говорят люди. Вы видите своими глазами, мы живем в обществе с ограниченными интеллектуальными и культурными возможностями. Очень часто люди бывают завистливы, живите своим сердцем, и не слушайте, что говорят окружающие«.

Володимир Єрмоленко: Ми знову живемо в часи епосу

tumblr_nwjcx5eRfQ1tsxc7bo4_1280Ми знову живемо в часи епосу. Людям непотрібні просто історії, їм потрібні епічні історії. Тобто історії, які ніколи не закінчуються, які весь час продовжуються. Частиною яких вони стають. Чому? бо в епосі персонаж завжди більший, ніж його історія. Він є магнітом історій. Він породжує нові й нові історії. Історія Емми Боварі закінчилася, історія Гаррі Поттера має тривати вічно. І людям потрібні знову сьогодні такі персонажі, які ставатимуть частиною їхнього життя, за якими ти слідкуватимеш, на чиї сіквели ти чекатимеш, бо вони для тебе важливіші, ніж твої власні сіквели.

ХХ століття цю любов до епосу трохи послабило, бо воно нашіптувало нам, що сама історія людства є епосом. І що вона веде до Високої Мети. І що там є персонажі, які постійно повертаються, і які продукують нові й нові варіації Високої Мети. Карл Маркс був класичним епічним персонажем, Одіссеєм ХХ століття.

Зараз цих метаісторій немає — але порожні місця завжди заповнюються. Гаррі Поттер, Гобіт, Шерлок, Вічний Біженець, Крихітка Пу, Хунта, Осама, Жозе, динамокиївшахтардонецьк — все це епічні персонажі, образи, за які тримається наша уява, які продукують все нові й нові історії. — Чому ми любимо епос? Тому що без нього нам самотньо. Тому що мають бути історії, які тримають нас протягом всього життя. Від колиски до смерті.