Институт стратегического анализа нарративных систем (ИСАНС)

ВІБРАЦІЯ

Єдиний промінь світла творить життєсфери,
Життя у сферах радісно кипить…
Єдиносущна світлогінна мить
Виводить витвір на усі манери…

Єдиний Центр висвітлює буття
Гармонік. Промінь  радісно танцює,
Барвистий світла звук із Серденька Існує —
Всеіснування світить у життя.

Наповнює ЕНЕРГІЯ світи —
Із світла звуком набувають  знаки
І квітнуть в полі зорезвуком маки,
ОДНООСІБНО тишу проявля

12.21 4.03.2020

 ОДНЕ                     
Життя є розігране свято,
Бува і веселе й сумне,
Народжень у світ є багато,
Просвітлення Є лиш Одне!
Усе із моменту узято,

І З МІСЦЯ ЄДИНОГО ВСЕ!

Народжень є дуже багато,
Просвітлення Є лиш Одне!
Думки і про Бога й про брата
Заводять у дійство складне,
Бо втілень є дуже багато,
Просвітлення Є лиш Одне!
І скільки б не мріяв пізнати
Про  сильне, найвище, святе,
Прозрінь є на світі багато,
Буття є всього лиш Одне!
Розквітне Любов необ’ята,
Помістиш у Серце усе,
Як вдячний ти будеш за Свято,
Як приймеш сумління своє.
 
Звучать  зореструни крилато,
Народжують  ХІД СПРИЙНЯТТЯ,
Життя круговертів  багато,
Просвітлення Ж без вороття!

12.02.2020                               

На Крилах Духу вірш сягає  світла,
У вічносяйво ріє сприйняття,
Буття в моменті, істинне буття
Проймає написання зримих літер.

Розквітла усмішка в обличчі малюка —
Дитина тішиться зеленою травою
І перші кроки босою ногою
Упевнено веде Душі рука.

Ось небокрай співанку виграва,
Проміння сонця радісно голосять,
Виблискує від променів волосся
Густих полів, виспівує трава.

А гори розповідь свою ведуть,
Струмками вимовляючи веління
Про мир і злагоду всього творіння,
Життя проторює блаженний вічнопуть.

Триває малозрима круговерть
Взаємодії величі в малому,
Усе вкладається в диханні твому,
Усе ось тут, не клапоть і не чверть.

Працює безконечність в кроці тім
Що перший раз відміряла дитина
І ненаситна вічна та година,
Бо в оці птаха крутиться Земля.

Голосокрилий Дух дзвенить єством,
Ніщо в усьому радісно говіє,
А плід нестримно соком миру зріє
І ясносвіт  наповнює теплом.

03.02.2020

Не потребує доказів Душа.
Чарівність діаманту не з оправи,
Не змінять блиск його людські забави,
А міцність не візьме лезо ножа.

Не потребує доказів любов.
Її вселенська сила не в визнанні,
Не подолає величі  вигнання,
Краса ЇЇ не в розмаїті мов…

Не потребує доказів Творець –
Що є Любов, бо Здійснює Душею
Усе Живе!
Все решта за імлею…
Одухотворення Одне Життя Вінець!

03.02.2020

Плазма                                                

Всі стани створені тобою —
Речовина передає
Що роблять в просторі обоє —
Любов і его, що з них є?

Як є любов – тебе багато,
Ти всюди в злагоді з усім,
Тебе возносить вічне свято
Того що є у святі цім.

Є цей момент, який нічого
Не означає у житті,
Ознака має відлік того,
Що его мітить у тобі.

І як сплелись в єдиній стрічці
Життя і вічність ? – маєш знак.
Невмотивована дволикість
Дає буттю звучати в снах.

29.12.2019

Все стало не відразу – в перспективі,
В свідомості єдиного буття…
Спочатку було поле, в Божій ниві
Дано відразу все —  буття й життя!

Закон один для всього існування!
Одна основа, дзеркало одне…
Спостерігай сюжет без зволікання,
Щоб не втягнуло в мариво сумне…

По ниві колосилися зірниці,
Священнозірря проявляло мить,
Над полем переспівом райські птиці
Звучанносвітло сіяли блакить.

Говіла радість в вічнім передзвоні,
Єдиносущність маючи в бутті,
Не ставлячи в говінні перепони,
Без часу й простору у думці та меті.

Тривалість Раю відліку не знає,
Не має вічність місця і числа,
У Дусі Все – не зірка в небі сяє,
А сяє Сила Вічноджерела!

І сяйво це горить у кожнім серці,
Бо всі серця живуть одним вогнем,
Та Перст Творця створив стійке люстерце,
Щоб ззовні оглядать своє лице.

А відображення сприймаючи Творіння
За власність, відображення Вітця,
Без перепон вступило в управління,
Привласнивши Гармонію Творця.

У віддзеркаллі тім є і сонце й зорі,
Живі істоти проживають дні,
Все ніби дійсне, та всі ті простори —
Лиш спостереження в неспанім сні. Читать дальше →

Казковість проявляє мить світання,
Наповнює жаданим всебуттям,
Ось Сонце посміхається життям,
Дарує радість вічноіснування.

Барвистим подихом зійшло до всіх Тепло –
Тепло відношення крізь кожне серце зрушить
Намерзлу кригу поглядів байдужих,
Пройме той Дух що буде й що було…

Прокинеться Земля від блуду дум,
Від ненаситних сумнівів, незнання,
Відкриє в миті тут всеіснування,
Розвіявши тривогу, хіть та глум.

Проявлено Одне – Жага Життя,
У рівновазі Життєрадість, Живість,
Свідомість розгортається щасливо,
Всесильну мить осмислює дитя.

18.18. 22.11.2019

До висоти звучання Раю
Скрізь налаштовуй відчуття,
Гармонію простобуття
Приймай у просторі розмаю.

До звукоряду доброти
Вирівнюй своє існування,
Щоб все твоє велике знання
Прийшло до — з Всесвітом на Ти.

Перебуванням Тут Тепер
Наповнюй силу свого діла,
Тоді рушатимеш ти сміло,
І вміло Думу проявля.

22.11.2019

Йду, не ступаючи ні кроку,
Йду не торкаючи роси,
Йду без дороги і без року,
Іду спромігшись довести

Вісь світу в центрі кругозору,
Щоб коромисло світлосфер,
Урівноваживши опору,
Прийняло вимір тут тепер.

Рівняє вісь вогненне серце,
За склом земного ліхтаря
Не віск, не пристрій, не люстерце –
Свідомо світиться Земля.

Свідомо гріє серце груди,
Свідомих тіл ясний політ
Перебуваючи усюди
Тримає яснокрилий світ.

Йду споглядаючи світання,
Пройнявши віссю  земний центр,
Любові первісне звучання
Добром наповнює  момент.

23.32  26.10. 2019

Не тлінне я сидить на вищім троні,
Що спогляданням творить ясносвіт,
Не в золотій,  у сонячній короні
Розносить істини блаженну мить..

За межі дум звучатиме світання,
Хвиленаситно радість проявля,
Основозвісні мають існування,
Суттєясне говіє немовля.

Звучить основа в вічнім поміжмежжі,
Суттєріздвяні  розвива світи….
Май лиш Одне, все інше безбережно
Зуміє розкриватись і цвісти.

26.10.2019

І ясна голова у мене,
Сизий млин тихо меле зерно…
Ще на дубі все листя зелене,
А Душа споглядає кіно

Про розмай. Набувається тиша
Переспівом горластих струмків,
Голубінню Земля наша дише,
Височінь заповняє мотив.

Ясно сонце розводить руками,
Ясноцінно свій твір промовля,
Всюдисуть проявля між думками
Зриму Радість жаданого дня!

Сопілки налаштовують вітер
І розносить природа дари,
Посміхнись до написаних літер,
Просторове блаженство бери

І неси!!! Хай кивають графіти,
Креслять в залишку сну циферблат.
Не губи, хай ці первісні квіти
Спонукають знайти думці лад.

Променіє забута світлиця
Вічних пращурів в миті буття,
Проявляються мудрості лиця,
І звучить Зореспівом Земля!

21.09.2019