Назіп Хамітов: Не підмінювати мету на засіб!

У зв’язку з розвитком дискусії щодо причин, способів і перспектив подолання академічного плагіату, більш докладно висловлюю свою позицію щодо вторинності проблеми плагіату по відношенню до проблеми новизни.

Чи є плагіат в науці безумовно ганебним? Так, як будь-яка крадіжка. Проте, на моє переконання, сьогодні слід говорити не просто про плагіат, а про більш широку й значущу проблему – головного критерію академічної якості та гідності. І таким критерієм не може бути відсутність плагіату, цей критерій – присутність наукової новизни, заради якої і існує наука. Причому такої новизни, яка є практично значущою для суспільства, його сучасності та майбутнього.

Якщо ж ми ставимо питання лише про викривання плагіату, відриваючи його від питання наукової новизни, то замінюємо мету на засіб. І це є доволі небезпечним для нашої академічної спільноти.

По-перше, ми можемо сформувати аспірантів і докторантів, які будуть вправно компілювати з необхідними посиланнями, тексти яких проходять антиплагіатні програми, але є не дисертаціями, а об’ємними рефератами. Читать дальше →

Володимир Єрмоленко: Краплі амброзії все змінюють

800px-Alyson_MichalkaІнколи кажуть, що в музиці вже нічого нового бути не може. Що всі ноти, мелодії, переходи гармонії, тембри хтось до нас уже зіграв або заспівав. Але щороку, щомісяця, щодня виявляється, що все не так. Чому? Бо в музиці головне — це маленькі речі. Комахи творчості. Несподівана нота, несподіваний акорд у всім відомій послідовності, новий тембр, новий ритм, новий інструмент, нова інтонація. Краплі. «Ре» замість «до» у певній мелодії може вирішити все. Змінити світ. «Ре» замість «до».

У житті все так само. Ми всі, зрештою, живемо тими самими темами, що й дві тисячі років тому. Кохання, дружба, війна, смерть, страждання, радість. І ніби всі ці речі вже давно люди прожили і в них давно хтось до нас усе зрозумів. Тому хтось говорить про «архетипи» і любить їх досліджувати. Але я не люблю «архетипів». Чому? Бо вони втрачають головне: маленькі речі. Нюанси. Комах. «Ре» замість «до». Один погляд, жест чи слово змінює всю історію, і один «архетип» перетворюється на інший. Це теж немов нова нота у відомій послідовності акордів, яка змінює все. І ми переживаємо все ніби те саме, що і герої великих творів — але не те саме. І Одісей не повертається на Ітаку. А Трістан краде Ізольду. Все змінюють ці краплі. Краплі амброзії.