Архивы раздела: Uncategorized

Продовження твору 1991 року:» .. голова десь в

супокою, десь вона на білій подушці лежить…»

ТВОРИ

І ясна голова у мене,

Сизий млин тихо меле зерно…

Ще на дубі все листя зелене,

А Душа споглядає кіно

Про розмай. Набувається тиша

Переспівом горластих струмків,

Голубінню Земля наша дише,

Височінь заповняє мотив.

Ясно сонце розводить руками,

Ясноцінно свій твір промовля,

Всюдисуть проявля між думками

Зриму Радість жаданого дня!

Сопілки налаштовують вітер

І розносить природа дари,

Посміхнись до написаних літер,

Просторове блаженство бери

І неси!!! Хай кивають графіти,

Креслять в залишку сну циферблат.

Не губи, хай ці первісні квіти

Спонукають знайти думці лад.

Променіє забута світлиця

Вічних пращурів в миті буття,

Проявляються мудрості лиця,

І звучить Зореспівом Земля!

21.09.2019

Бездонна Зірка сяє над курганом
Стражденних дум, розгублених очей.
Хто як не ми, пізнавши тиск тирана,
Знайдем свій шлях до втілення ідей?

Де розгорнеться слава Миролюбства,
Високих знань про Єдність, Силу, Міць!
Хто як не ми, заміним гніву згубу,
На світ натхненних радісних облич?

Хто як не ми, у стані супокою,
Славетностворим  райську дійсність Тут?!
І як не нам, узявшись всім юрбою,
Позбавитись залежності і пут?!

У нас є все для нашого зростання,
У нас є розум, руки і Серця!
Візьмімо це і в мудрім поєднанні
Впровадимо для світлого життя!

09.40 01.07.2019

Радість бездонна наповнює груди,
Радість крізь все що було,
Радісно сяє прекрасне усюди,
Радість знесилює зло.

Радість у вдосі, радість у русі,
Радість у кожнім стеблі,
Радість у миті, радість у Дусі,
Радість на світлій Землі!

Радість блаженна змиває сумління,
Радість дає силу й міць,
Радість розумна, радісне вміння
Сяє в бутті земних лиць.

Діє єством, виліковує рани,
Зцілює розум і слух,
Радість всесильна і всеблаганна,
Радість пробуджує Дух.

Радісно сонечко грає промінням!
Радісно світ ожива!
Мудрості вічної радість веління,
Радість – любові жнива.

13.06.2019

Моє тіло – Душа

Розгорни неспіша

На ввесь світ розпрямляючи крила
Суть всевищого Дня,
Світлоносного Я —
Звідки грає мелодія мила…

Звідки ллється потоком всесвітнє ім’я,
Звідки праведно всім посміхнеться
Твоє справжнє єство
Твоє чисте добро
І Любов’ю все Тіло займеться!

Тіло всесвіту дум,
Де ховається сум,
Де життя невгамовно блукає
Поміж вжитих рядків,
Поміж збитих років,
Поміж задумів все обіймає!

Горне радісно хвиля любові усіх
І наповнює думу звучанням
Про всезнання Одне,
І про Світло Ясне
Що у вічності мить всеприймання.

Все приймає Любов,
Все здіймає Любов
І всесильно відроджує вміння
Бути тут і Тепер
Звідки звук світлосфер
Розмайнув всюдисуще говіння.
Життєдайного сну
І крізь мить всеясну
Розпочалося Боже Творіння!

12.06.2019

Первовміст проявляє галузку провиддя
Первородно звиваючи простір Творця,
В танці звуку статевофотоноблакиттям
Розгортається Літо в картині митця.

Свистолунно гаює надріблена тиша,
Капне пензлем світанок між очі пітьми,
Вітрогінно завдячить торнадовозвишшя
Всюдираю сотвореноріддя мости!

Перволуння прорветься крізь ситосплетіння
Гулу цифрозакручених гратів мізок,
Є Єство  голубів і ніяке сумління
Не зачинить Голосся Творця на замок.

Є маєття розмаю святенних зображень!
Всюдирайство провиднило око митця,
Кодом Духу Життя, світлом уповноважень
Всюдисвятістю всього Земного лиця!

Рукодай над рікою співає молитву
Сили руху матерійотворень всього,
Гайоросся світає, змиваючи битву
В перекрут торовиддя у БЛИСК ОДНОГО! АМІНЬ

30.05.2019 16.00

Повноті притаманне мовчання.
Не народжує гомін ідей.
Споглядання, тонке міркування
Впорядковує думку людей.
На зорі птах оспівує промінь,
Лист шепоче траві настрій дня,
Оприроднена думка доходить
До вселенських законів буття.
У природи нема ієрархій,
Прагма-літик природі не друг.
Повноваження, лідерство партій
Для природи то навіть не звук.
Не рахує рух дійсності гроші,
Не важливий для дуба кордон,
Соловей свою пісню розносить
По Землі не міняючи тон.
Лиш людна — в порівнянні не вдати
Ні до яких природних істот
Розділила планету на грати,
Нищить світ до болючих пустот.
Хто і як в досконалу природу
Сприйняття раю тут і тепер
Ввів нечувану сонцем зневагу
До землі, лісу, чистих озер?
Звідки взялась ворожа програма
В мізках людства, елаймент тут чий?
Як красот всеземних панорама
Лиш нажива на шлунок кутий.
Як і хто скрізь розніс ненажерство,
Ненаситність, ідею бабла?
Звідки в думці обман, лицемірство
Як людина блаженна була?
Не працює в природі копілка,
Рух буття не підкупиш нічим,
Не прикрасить реальність горілка
Доки люд до природи глухий.
Тільки святість природи не в шлунку,
Не в розведенні псів для розваг.
Пізнання розмаїття в гатунку
Сприйняття бути з СВІТОМ В ЛАДАХ!

22.22    26.05.2019

Шелестить вербовіття над ставом,
Образ світлий малює гілля
По воді. Гуси ситяться плавом,
Крутить сонце потік весілля.
Голубіє, синіє, грімкоче
Небо в танці забуло про сон,
Б’ється в толоці серце дівоче,
Звук природи клубочиться в тон.
Крутизна захопила пів літа,
Зріє в танці природи Душа –
Наполегливо грає трембіта,
Церемонія звуку лиша
По траві жовтоцвітні килими,
Розмаіті блистівки роси,
Голоси рід людський разом з ними,
Про Життя в вічносилі краси!
Голоси перелатаний розум
Про нефритову смугу ріки,
Про корали хмарин над узвозом,
Про наснагу легкоі руки
Вітросвітла, напийся Живого
Напувайся співанкою дня,
XАй говіє свідомість земного
І небесного ріє Душа!

16.04. 2019 в 23.23