Мария Воробець: Три бога

8vZGSgk2Tz4«35. Иисус сказал: Там, где три бога, там боги. Там, где два или один, я с ним. » (Ев.Фомы).
Человечество во все времена лелеяло связь с Духовным миром, иначе его бы просто не существовало. Основа человеческой природы через темноту невежества всегда передавала истинные знания. Даже в самые плотные времена теплилась вера в то Высокое, то непознанное, что придет и поможет. Орнаменты трипольцев говорят об их высоком сознании, пребывании в другом, не разделенном состоянии восприятия.

О каких Трех Богах говорил Иисус, которые являются Богом? Кто такие два и один Бог?

Общественное сознание человечества, которое воспринимает мир сквозь призму разделения, видит только так называемую Третью часть своей природы, то есть плотную материю, поверхность бесконечного айсберга, то есть воспринимает себя как плотный физический объект. Плотную материальную субстанцию, то есть физическое тело Христос называл одним Богом.

загружено

Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Валерия Седова: Ангел Павлин: Антология символа

2 павлина-1Учение об ангелах во всех мировых религиях практически всегда очень схожи между собой, символизм одного религиозного учения плавно перетекает в другое, создавая тем самым «информационную сеть», которая даёт нам возможность изучать один вопрос во всех его гранях, посредством антологии символа. Ангелология — учение об ангелах. Предметом ангелологии как богословской дисциплины является происхождение и природа ангелов, их место и роль в составе небесного воинства, ангельская (небесная) иерархия и т. п.

Три близкие, по основе, религии – иудаизм,христианство и ислам признают существование ангелов, но все три названные религии имеют собственное мнение на предмет ангелологии.

Данную тему довольно сложно рассматривать в рамках иудаизма. Дело в том, что представление иудаизма об ангелах постоянно менялось на протяжении многих веков. Начиная с 600-700 годов н.э. очень сильное влияние начала оказывать каббала, которая, вполне вероятно, взяла многое от Ессеев. Кумранские рукописи содержат стройную систему, согласно которой «князь света» и прочие небесные князья должны были в «последний день» сражаться на стороне «сыновей света». Касаясь ангелологии, я в данной статье буду затрагивать Индуизм, Христианство, Езидизм, Ислам и другие религии.

Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

р. Реувен Пятигорский: Авраам на Мертвом море

Реувен ПятигорскийКатегория: Кино
Создано 06.05.2015 10:34
Автор: р. Реувен Пятигорский

Содержание ролика. Национальные парки в Израиле. Отношение Торы к природе. Речной источник: вода в символике Торы. Берег Мертвого моря. История про катастрофу в Сдоме. Город наказан за нарушение его жителями законов гостеприимства.
Почти семь киноминут. Но текста в кадре и за кадром удивительно мало. Помню, хотел еще рассказать о молитве Авраама за жителей Сдома. Но никак отрывок не вмещался – пришлось оставить затею.
И не беда! Авраам тоже оставил свою затею. Смирился с тем, что Сдом будет Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Марія Воробець: Небесне тяжіння

        Небесне Тяжіння
Ой як же було ізпрежди віка (Стародавня пісня-коляда)
              Ой, як же було ізпрежди віка
Ой, дай Бо[г].
              Ой, як не було неба і землі
Ой, дай Бо’.
              А тільки було синєє море
Ой, дай Бо’.
             На тому морі горіли огні
Ой, дай Бо’.
             Коло тих огнів сиділи святі.
Ой, дай Бо’.
             Радять радоньку, кого в море послать.
Ой, дай Бо’.
             А святий Петро говоре на то
Ой, дай Бо’.
             Та достань Петро жовтого піска
Ой, дай Бо’.
             Та посіємо по всьому світу,
Ой, дай Бо’.
             Щоб уродилось небо і земля
Ой, дай Бо’.
             Небо зорями, земля квітами
Ой, дай Бо’.

Розсіяний пісок, вишкалений Земним тяжінням, через Раду Радоньку Вселенського Єдиного Закону вивертається в структуру кристалічну, в якій знаходився до появи тверді (вода – рідкий кристал). Мудра співанка Українського народу розповідає про появу щільного трьохвимірного простору на нашій планеті.  Синя Мудрість нашої Землі голубіла в просторах Всесвіту, тримаючи заключну Ментальну конструкцію Всесвіту в Райському стані. Рада Радонька Всесвітнього Божественного Розуму через спрямування більшої частини чоловічої енергії (до того стан Єдності) створила щільний стан свідомості планети і її жителів (в колядці чоловіча Енергія передана Апостолом Петром, за допомогою стану сприйняття якого в цивілізації відбулось встановлення патріархату).

  Спроба перебування в Стані трьох-чотирьохвимірного сприйняття, в якому переважала чоловіча енергія, інакше — стан дисбалансу, так як Бог Всюди і Буття Безкрає, змогла перевести  стан суспільної свідомості планети на іншу стадію розвитку сприяняття, ніби обійти всі частоти й з іншого боку перейти до Глобального Переходу всієї системи у вищий стан сприйняття, що засвідчили вчені, які вивчають атомну фізику ще в січні 2013 року – ми почали жити в іншому середовищі. Протон атома водню в діаметрі зменшився на 4%, спочатку помінявши напрямок обертання з лівого на правий (Вселенський напрямок обертання).  

  Українська Колядка, як велике Джерело Істини пояснює всю історію Буття нашої Землі. У вищому стані свідомості – над синім морем горіли вогні, біля вогнів сиділи Святі – наш стан свідомості у вищому Вогенному вимірі (високочастотній стан з щільного стану виглядає як вогонь, на прикладі Сонця – світила, центру нашої сонячної системи). Святі радили радоньку кого в море послати — як укорінитись в щільному стані ? Через зміну, перевагу чоловічої енергії вся земна система почала оберти в протилежному напрямку, що організувало наш звичний ментальний земний трьохвимірний простір.
Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Полабские славяне и их божества

Ругии — это часть западнославянского племениродариев (ротарей), которая вместе с хижанами, черепнянами и доленчанами образовывала  Велетское (Лютичское) государствов междуречье Лабы/Эльбы, Пэниты, Одры и на островеРуян (Ругия) (Видукинд Корвейский, «Деяния саксов»,III, 42).

Другой частью родариев были укры (uchri, uckri, wucri, wkrzanie), населяющие нынешнее польское Поморье возле левобережья Одры, у реки Вкра (Укра). Территория, которую ни населяли, в германских источниках называлась Uckermark  (Укра < праслов. Vъkra). Знаная написания немцами самоназвания укров как ucker або ucher(ср. с написанием немцами того времени Киева как  Chue) , можно предпложить, что этноним связан со словом (*ucher >) «ухарь» — «молодец, боевитый, удачный».

В 954 г. укры-ротарии поднимают восстание против германских захватчиков и приступом освободили город Волислав (Велелебен) в Старой Марке, между Вербеном и Аренбургом (Старгородом, столицей племени вагров из союза бодричей), и перебили большую часть немцев (Видукинд Корвейский, «Деяния саксов», I, 36). Это выступление стало сигналом к освободительной борьбе полабов во главе с Нако и Стоигневом. К повстанцам присоединились саксонские рыцари Вихман и Экберт. Первый был провозглашен королем и под его руководством полабы осуществили вторжение в Саксонию и овладели замком Кокаресцемия. На помощь славянам двинулись венгерские войска, но возле Лехвельда (955 г.) они были разбиты немцами и предавшими общеславянское дело лехитами. Вскоре были разгромлены и полабы на реке Раксе, а их вождь Стоигнев и 700 пленных были казнены. Но восстания вспыхивали вновь в 958, 959, 960 гг. В 963 г. немцами были разгромлены и союзники полабов — лужицкие сербы (сорбы, венды).

Обеспокоенная такой ситуацией, киевскаявеликая княгиня Ольга (Елена)посылает к германскому императору Оттону І посольство с якобы просьбой прислать епископа для народаругиев(т.е для части ротариев-укров,которые жили на острове Руян,который немцы называютРуген/Рюген). Удивляет, что Оттон именует Ольгу «королевой ругов» 

(вероятно, она осуществляла в то время патронат над островом), но «делает вид, что не понял» и посылает епископов Либуция и Адальберта не на остров Руген, а в Киев. Миссия епископов провалилась — их изганяют кияне, озлобленные геноцидом немцев относительно полабских сородичей.

Вероятно, что часть укров-ругиев-родариев переселилась на земли истребленных деревлян  (Правобережное Полесье) и Червенскую землю, определенные как «Украина».
Читать дальше &rarr;

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Двовір’я в Україні (терміни та поняття)

Сучасна наука саме християнство розглядає одним з таких каналів, якими дійшли до нашого часу язичницькі міфи та реалії. Щонайперше, через те, що значна частина обрядів та вірувань стародавніх слов’ян не протирічить християнському вченню (1), а тому не були у більшості втрачені з прийняттям християнства, а “асимільовані” останнім (2).

Різні дослідники використовують різні терміни на означення факту збереження язичницького  світобачення та світовідчуття у християнстві, а саме:
“останки старої релігії в селянській обрядовості” (3), “релігійно – магічний синкретизм” (термін болгарського етнолога М. Арнаудова) (4), “народне християнство” (5), “побутове православ’я, що і є язичництво всередині християнства” (за М. Бердяєвим) (6), “язичництво в православ’ї” (7), “сліди забутих структур універсумів часів міфу та гностиків” (8), “двовір’я” (“двоєвір’я”) (9), взаємодія “магічної дохристиянської релігії і християнства” (10), взаємодія міфообрядної (архаїчної, поганської) і релігійної (християнської) свідомостей і культур (11).

Самі ж християнські автори (Л. Ейнхофер) зв’язок християнського культу з містеріями, вплив з боку іудаїстських культових традицій, своєрідність східнохристиянських (александрійських, антіохійських, східносирійських) культів пояснюють як прояв безсвідомих запозичень християнством відповідних історичних періодів з сучасного йому соціокультурного оточення (12).
Читать дальше &rarr;

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Явище «повернення варвара (язичника)» в цивілізаційному аспекті

Активізація явищ тероризму  у світовому масштабі на початку ХХІ ст. спонукає до осмислення його  сутнісних основ, а не лише  віднесення його  до проявів “варварських” (язичницьких) пережитків (рудиментів) у сучасній цивілізації. Тероризм слід відносити до одного з тих “знакових явищ”, що  пророкують глобальне “повернення варвара (язичника)”, неодмінне, на думку деяких дослідників, у мультикультурну та поліцентриську  постіндустріальну епоху.

Спостерігаючи за фактом вживання терміну “язичництво” (синонім – “варварство”), російський психолог Г. Ільїн прийшов до висновку, що у соціальній історії він виконує роль “цапа – відбувальника” за падіння моралі та варваризацію культури. Наприклад, у Росії знатні бояри називали “язичниками” дворян часів Петра І, стовбові дворяни – купецтво та промисловців, останні – нігілістів – різночинців, партноменклатура – енкаведистів, елітаристи – егалітаристів, містики – раціоналістів, екологи – технократів і навпаки [1] . Також “язичництвом” (“паганізмом”) визначається прогресивний розрив з будь-якими прийнятними у цивілізації правилами, критеріями, принципами та цінностями, а також потяг до експериментування та творення нових дискурсів та цінностей. Саме так усвідомлюють себе постмодерністи, які поривають з раціоцентричним дискурсом Модерну. Уперше про це проголосив Ж.-Ф. Ліотар у своїх  “Лекціях про паганізм” (напис. в 1977 р., опубл. В 1989 р. ) [2]. В умовах, коли здається справджуються пророкування про “зіткнення цивілізацій”, поняття “варвари” використовується стосовно об’єктів антитерористичних акцій, що їх проводять країни Північно-Атлантичного Альянсу — представники, в основному, цивілізації Окциденту.

Отже, термін “язичництво” (“варварство”) виникає на переломі епох, за прискорення історичного розвитку, зі зміною культурних парадигм Читать дальше &rarr;

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page