Мария Воробец: Визитка

Визитной карточкой человека в пространстве является его энергетика. Все что человек представляет в жизни, на планете, является его энергией. Это все его мысли, действия, поступки, состояния. Энергетика человека меняется благодаря восприятию, а следовательно мышлению, способу существования. Уровень энергетики человека — это взаимодействие человека с пространством, а значит со вселенной.

Когда человек научится воспринимать мир с помощью всех своих тел, то есть на всех уровнях бытия, каждый сможет видеть мир во всей многомерности. От этого — сможет ориентироваться в пространстве. Тогда человеку не нужно будет учиться читать мысли ближнего, видение откроет понимание всего состояния людей и вообще всего пространства.

Вскоре профессию, должности и вообще места в обществе будут определять не по количеству денег, достигнутых благодаря манипуляции _самая низкая частота сознания , такая и энергетика_, а по уровню энергетики, которую излучает человек. Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Марія Воробець: Візитівка

  Візитною карткою людини в просторі являється її енергетика. Все що людина представляє в житті, на планеті, є її енергія. Це всі її думки, дії, вчинки, стани. Енергетика людини змінюється завдяки сприйняттю, а отже мисленню, способу існування. Рівень енергетики людини – це взаємодія людини з простором, а отже зі всесвітом.

Коли людина навчиться сприймати світ за допомогою всіх своїх тіл, тобто на всіх рівнях буття, кожен зможе бачити світ в усьому багатовиміррі. З цього – вміти орієнтуватись в просторі. Тоді людині не треба буде вчитись читати думки ближнього, бачення відкриє розуміння всього стану людей і взагалі всього простору.

Незабаром професію, посади і взагалі місця в суспільстві будуть визначатись не по кількості грошей, досягнутих завдяки маніпуляції _найнижча частота, така й енергетика_, а по рівню енергетики яку випромінює людина. Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Мария Воробец: Позволь себе быть собой / Дозволь собі бути собою

Почему мир микрокосма по мнению ученых отличается от мира макрокосма? Все опыты квантовой механики сводятся к выводу, что поведение микрочастиц полностью зависит от наблюдателя, при этом же микрочастицы проявляют невероятные возможности. Почему же на макроуровне такие возможности не наблюдаются, может наблюдатель напросто забыл свои возможности.

Возможности микромира известны — частица может находиться одновременно в нескольких местах, информация передается мгновенно на огромные расстояния и так далее. Итак мир микрокосма лепится только мыслью наблюдателя. Что же тогда с макрокосмом? Или наблюдатель не так наблюдает? Что же нанаблюдал наблюдатель своим мнением, что мир людей так ограничен в возможностях? Толи мысль слабая, то ли наблюдатель маленький?

Почему наблюдатель движет электронами, протонами и кварками так, что проявляются войны и катаклизмы? Что же это за наблюдатель такой?

Почему в таком совершенном мире с совершенным творцом, человек путается в выборе и воспринимает мир не целостно, благодаря чему и происходят все так называемые низкочастотные события?

Атон и Атом?

Когда Бору приснился сон, в котором видел солнце, вокруг него крутились планеты,  он пришел к открытию структуры атома.

А что сделал Атон в «конце» земной жизни? Вышел сквозь солнце, растворился в нем и стал Единым Богом со многими руками, в каждом из которой — ключ жизни?

Что такое атом? Атом, напомню от греческого — неделимый. А Атон, после того, как слился с солнцем и дал каждому руку — делимый? Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Марія Воробець: Космічна гра

КОСМІЧНА ГРА

«Постійно старайтесь сприйняти краще, що має на увазі ваш співрозмовник. Якщо навіть це буде звичайний предмет, то все ж треба знайти його найвище значення … Непридатний і навіть злочинний наставник, який говорить не по свідомості слухача »Аполоній Тіанський.

«… Чаклунство неприпустиме як протиприродне нагнітання простору »Аполоній Тіанський

«Пробуджена людина не слідує ніяким законам поведінки.

Немає таких правил і законів, яких вона повинна дотримуватися. Її поведінка визначається ситуацією і обставинами, які оточують її. Вона реагує на події та оточуючих її людей, подібно до дзеркала.

Після пробудження нікого не залишається, хто міг би вирішувати діяти їй чи ні відповідно до встановлених правил і законів. Її дії — спонтанні реакції на все, що відбувається навколо неї. Вона не вибирає — підкорятися або не підкорятися правилам.

Пробуджена людина діє не замислюючись. У її дій немає причин. Можна сказати, що вона подібна до електричного світла в кімнаті. У світлі кімнати розвиваються різні події, але саме світло не має ніякого значення.

Пробуджена людина — світло, яке просто світить, — нічого іншого вона не робить. Вона освітлює все те, що освітлено світлом, але не приймає в цих діях жодної участі.» Рамана Махарши Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Марія Воробець: Ненароджений не вмирає

38383    Енергія існує всюди, вона є всім, вона єдина, постійна, вічний концентрат буття. Всюди – це прояв єдиного моменту, тобто процес творення простору, отже часу.
Енергія перебуває в єдиному, що проявляє всесвіт як вибух єдиного, отже єдине стає всім ( стаття Марії Воробець «Ядро»). Це все наповнене енергією. Прояв всіх шарів буття від Духовного світу до найщільніших шарів матерії – це прояв енергії, ясніше сказати – ефіру, Прани, тобто Духу. Нічого не існує без енергії. НІЧОГО…., крім людського сприйняття.

Сприйняття відділяє себе, тобто людину від того, що її проявляє. Відділяє себе від єдиного моменту, в якому потенціал всього творіння і буття. Розділяє себе від того, що Є нею самою.

А ХТО Ж ТОДІ ТОЙ, який сприймає себе не тим ким є насправді? Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Мария Воробець: Пальцем в небо

Самоусвідомлення, визнання дійсності існування того хто усвідомлює саме існування, сприйняття дійсності відбувається в момент сприймання. Сприйняття відбувається вже, тепер, в цей момент – це і є взаємодія зі світом, буття в тепер. Нічого крім тепер не існує, світ сприймається тут і зараз. Той хто сприймає, втілена Душа спочатку не визначає, не усвідомлює форму свого перебування в просторі. Коли народжується дитина, її свідомість вводять в форму, з якої відбувається сприйняття словами: «Кажи – я Таня чи Петя…», вказуючи на тіло. Дитя оглядає руки, все тіло, звикаючи до нового місця перебування, але в перші місяці дитя не показують в дзеркало, пояснюючи словами: «щоб не налякати», тому що сприйняття дитини не має чітко визначеної точки сприймання, дитя сприймає в ширшому діапазоні.  Переймаючи навики сприйняття оточуючих, пізнання світу відбувається за допомогою органів сприйняття фізичного тіла, так внутрішнє сприйняття переключається на зовнішнє.

З середини на зовні, з центру буття вивертається Творіння. Людина – Бог в прояві, не навпаки (розум сприймає навпаки). Все, що створено нею в Творчому стані – вийшло з потоку Творця. В живому стані Буття людина сприймає світ яскраво, помічаючи красу Творіння, кожну деталь, частинку як суть одного єдиного цілого. Сприйняття в єдності перебуває в теперішньому часі, простір ніби завмирає в первозданності живої краси. Таке сприйняття відбувається все відразу, тобто все творіння в центрі уваги, в єдиному моменті, нема нічого поза сприйняттям.

Крім теперішнього моменту нічого не існує, все є в теперішньому моменті. В ньому проявлене буття.  В ньому ВСЕ БУТТЯ, не половина, не один чи одна особа, один вимір, одна історія, одна істота. В моменті все Творіння в момент проявлення, отже момент проявлення ОДИН.

Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Мария Воробець: Три бога

8vZGSgk2Tz4«35. Иисус сказал: Там, где три бога, там боги. Там, где два или один, я с ним. » (Ев.Фомы).
Человечество во все времена лелеяло связь с Духовным миром, иначе его бы просто не существовало. Основа человеческой природы через темноту невежества всегда передавала истинные знания. Даже в самые плотные времена теплилась вера в то Высокое, то непознанное, что придет и поможет. Орнаменты трипольцев говорят об их высоком сознании, пребывании в другом, не разделенном состоянии восприятия.

О каких Трех Богах говорил Иисус, которые являются Богом? Кто такие два и один Бог?

Общественное сознание человечества, которое воспринимает мир сквозь призму разделения, видит только так называемую Третью часть своей природы, то есть плотную материю, поверхность бесконечного айсберга, то есть воспринимает себя как плотный физический объект. Плотную материальную субстанцию, то есть физическое тело Христос называл одним Богом.

загружено

Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Мария Воробец: Быть или не быть?

539246_538035552979039_341730558_nЧеловек всегда находится в поиске чего-то, что ему не хватает, стремится найти или приобрести какую вещь, стать кем-то, кем по его мнению  не является, попасть туда, где ему кажется более комфортно. Ищет знаний, которые помогут понять ответы на вопросы, всегда возникающие в ее голове. Тратит время и здоровье на поиски лекарств, которые по его мнению помогут преодолеть тот или иной недуг. То есть человек находится в состоянии недовольства тем, что у нее есть.
К чему приводит такое недовольство? Что такое удовлетворение?

Состояние УДОВЛЕТВОРЕНИЯ — это состояние полного Изобилия, состояние, в котором человеку ничего не надо, в этом состоянии у него Есть все. Такое состояние является состоянием пребывания в целостности, наполненности. В таком состоянии человек чувствует себя счастливым, а значит здоровым, сильным, благодарным, т.е. в единстве со всем творением. Состояние удовлетворения включает в себя полноту Творения Бога, в нем находятся все качества вселенского разума, состояние единства со всем.

«Не заботься о дне завтрашнем …» — говорил Иисус. Что имел в виду Христос? Что такое завтра? Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Марія Воробець: У нас все є

_MG_2377У НАС ВСЕ Є!

Людина завжди знаходиться в пошуку чогось, що їй не вистачає, прагне знайти чи придбати якусь річ, стати кимось, ким на її думку вона не є, потрапити кудись, де їй здається більш комфортно. Шукає знань, які допоможуть їй осягнути відповіді на запитання, що завжди виникають в її голові. Тратить час і здоров’я на пошуки ліків, які на її думку допоможуть подолати той чи інший недуг. Тобто людина знаходиться в стані незадоволення тим, що в неї є.
До чого приводить таке незадоволення? Що таке задоволення?

Стан ЗАДОВОЛЕННЯ – це стан повного Достатку, стан, в якому людині нічого не треба, в цьому стані у неї Є все. Отже такий стан є станом перебування в цілісності, наповненості. В такому стані людина відчуває себе щасливою, а отже – здоровою, сильною, вдячною, тобто в єдності з усім творінням. Стан задоволення включає в себе повноту Творіння Бога, в ньому знаходяться, тобто перебувають всі якості вселенського розуму, стан єдності з усім. Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Мария Воробец: Следите за Мыслью!

zr7snf1azhm-225x300Вчера вечером мне позвонила подруга и сообщила интересный факт, который рассказал директор учреждения, где она работает в городе Львове. Человек делился диковинкой о том, что недавно поведала его больная мать, когда он приехал навестить старушку. Больная женщина находится на лечении в учреждении полностью изолированном от всевозможных информационных коммуникаций люди находятся там в полном покое. Так вот она активно призывала сына отпраздновать праздник (речь идет о дне рождения российского лидера, дата которого не могла знать бедная) … сожалела, что не испекла печенье к великому дню. Старушка сказала, что в гости должен приехать Путин, у него большой праздник, все его ждут! Уже не молодой сын забеспокоился поведением своей мамы, ведь она не могла нигде услышать, а тем более помнить фамилии далеких для него людей. Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page