Рав Меир Брук: Тора и нееврейские мудрецы

Тора и нееврейские мудрецыВ прошлом материале я написал о том, как Всевышний свел меня с выдающимся русским ученым и педагогом Владиславом Ивановичем Редюхиным, неевреем, живущим сейчас в России.

Я писал о том, что мы с ним совместно исследуем множество важных тем, в том числе изучаем еврейские знания, включая Тору, еврейский календарь и каббалу.
Некоторые читатели меня спрашивают, насколько уместно нам, евреям, выносить свои знания вовне, не могут ли нам навредить подобные контакты с нееврейским миром, представители которого не могут полноценно понять все еврейские особенности, оставаясь внешними наблюдателями.
Настало время пролить свет на этот вопрос — плодотворности и опасности вынесения Торы во внееврейский мир. И прежде всего принципиально важно условно разделить нееврейскую аудиторию на две категории — массовую и элитную.
Массы и еврейский вопрос Читать дальше →

Гламур і «туга за жахом»

Міфологізація притаманна й сучасному «демо-ліберальному» суспільству ринкової економіки— міфом стає образ «золотого віку добробуту, вічної молодості та еротизму» (гламур), який ним, начебто, вже реалізований. Пропагується «масовий гедонізм» (уявлення про те, що тільки у стані радості, вдоволення, добробуту, естетизму (насолоди красою) людина тільки і є сама собою). Начебто в теперішню епоху «злиття виробництва та насолоди» (за Г. Маркузе) знімаються всі перешкоди для принципу задоволення та припиняється пригнічення «тваринних потягів людей», індивідові й надалі байдуже, що на «вищому рівні» цивілізації він перебуває в стані «відчудження від своєї буттєвої сутності». Демо-лібералізм породжує «нового люмпена», який орієнтується тільки на споживання і який не знає вищих вимірів буття, який немає жодних обов’язків перед історією та культурою.

Міф демо-лібералізму закликає примиритися з реальністю, зображаючи можливість «Великого Виходу» з існуючого стану речей у багаточисельних серіалах типу «Район Мелроуз» або «Під сонцем Сен-Тропе». Читать дальше →