Ферхад Туранлы, Prof., D. Sc., доктор історичних наук, профессор
первый вице-директор ИСАНС
https://www.facebook.com/ferhad.turanly
ferhadturanly@gmail.com
Публикации:
Zaporog Kazaklarının Güney Karadeniz Sahillerine Düzenledikleri Seferler
Turanli, Ferhat (2016)
The problem of an intercultural dialogue in a multicultural society and searching for means of its solving
КАК ВСЕГДА НА ПРАВАХ ЧЕРНОВЫХ ТЕЗИСОВ)
Глядя на ситуацию Украина-Россия – промелькнула интересная «формула успеха», точнее «двое-грядка» (такой вот образ).
На самом деле Россия и Украина – раскручивают два проекта, каждый из которых имеет огромную ценность, но и еще много чего.
=-=-=-=-=
Сформулируем в сверхкоротком формате.
Украина – активировала проект: «Активация общественной энергии».
Россия – активировала проект: «Активация роли государства».
=-=-=-=-=
Оба этих проекта – работают на разных «грядках». В них много полезных «смыслов».
При этом в каждом из проектов – огромное количество опасных и даже вредных «камней преткновения».
=-=-=-=- Читать дальше →
russie.net
В процессе возрождения Украины возник фактор внимания к фигурам Петлюры и Бандеры. Это спровоцировало приступ обиды на Украину, в том числе у некоторых уважаемых евреев.
Некоторые смотрят на ситуацию так: Петлюра/Бандера — антисемиты и погромщики, подобные Гитлеру, Украина их уважает, значит, украинцы — сволочи, фашисты и антисемиты. Но… это нездоровая логика.
Антисемиты на свету
Разберем более систематически феномен антисемитизма.
Есть фактор лидера и фактор народа.
Архетипы лидера представлены фигурами Амана в истории Пурима и царя Антиоха в истории Хануки. Читать дальше →
В черновике документа проекта «Новая мифология Украины» есть раздел «Кому это нужно?». Небесне Тяжіння
Ой як же було ізпрежди віка (Стародавня пісня-коляда)
Ой, як же було ізпрежди віка
Ой, дай Бо[г].
Ой, як не було неба і землі
Ой, дай Бо’.
А тільки було синєє море
Ой, дай Бо’.
На тому морі горіли огні
Ой, дай Бо’.
Коло тих огнів сиділи святі.
Ой, дай Бо’.
Радять радоньку, кого в море послать.
Ой, дай Бо’.
А святий Петро говоре на то
Ой, дай Бо’.
Та достань Петро жовтого піска
Ой, дай Бо’.
Та посіємо по всьому світу,
Ой, дай Бо’.
Щоб уродилось небо і земля
Ой, дай Бо’.
Небо зорями, земля квітами
Ой, дай Бо’.
Розсіяний пісок, вишкалений Земним тяжінням, через Раду Радоньку Вселенського Єдиного Закону вивертається в структуру кристалічну, в якій знаходився до появи тверді (вода – рідкий кристал). Мудра співанка Українського народу розповідає про появу щільного трьохвимірного простору на нашій планеті. Синя Мудрість нашої Землі голубіла в просторах Всесвіту, тримаючи заключну Ментальну конструкцію Всесвіту в Райському стані. Рада Радонька Всесвітнього Божественного Розуму через спрямування більшої частини чоловічої енергії (до того стан Єдності) створила щільний стан свідомості планети і її жителів (в колядці чоловіча Енергія передана Апостолом Петром, за допомогою стану сприйняття якого в цивілізації відбулось встановлення патріархату).
Спроба перебування в Стані трьох-чотирьохвимірного сприйняття, в якому переважала чоловіча енергія, інакше — стан дисбалансу, так як Бог Всюди і Буття Безкрає, змогла перевести стан суспільної свідомості планети на іншу стадію розвитку сприяняття, ніби обійти всі частоти й з іншого боку перейти до Глобального Переходу всієї системи у вищий стан сприйняття, що засвідчили вчені, які вивчають атомну фізику ще в січні 2013 року – ми почали жити в іншому середовищі. Протон атома водню в діаметрі зменшився на 4%, спочатку помінявши напрямок обертання з лівого на правий (Вселенський напрямок обертання).
Українська Колядка, як велике Джерело Істини пояснює всю історію Буття нашої Землі. У вищому стані свідомості – над синім морем горіли вогні, біля вогнів сиділи Святі – наш стан свідомості у вищому Вогенному вимірі (високочастотній стан з щільного стану виглядає як вогонь, на прикладі Сонця – світила, центру нашої сонячної системи). Святі радили радоньку кого в море послати — як укорінитись в щільному стані ? Через зміну, перевагу чоловічої енергії вся земна система почала оберти в протилежному напрямку, що організувало наш звичний ментальний земний трьохвимірний простір.
Читать дальше →
Танець «Аркан» є головним елементом обряду посвячення гуцульського двадцятирічного хлопця у легіні. Після участі у ньому він отримував право здійснювати танці, носити бартку (топірець) та підперезуватися чересом (широким паском), тобто ставав потенційним опришком . Перекази свідчать, що вперше гуцульський танець «Аркан» виконали витязі, які зійшли з гір.
Сама назва танцю походить з латині, вірніше з етруського слова, запозиченого у них римлянами: arcanus «прихований, таємний, мовчазний» і походить від індоєвропейського кореня *arta- . Знаний український археолог Ю. Шилов виявив, що саме цей корінь слова наявний у назві держави трипільців-пелазгів Аратта, передання про яку зберегли як іранці, вважаючи Арту ідеальною прабатьківщиною та «найвищим світоглядом«, а загалом — золотим віком людства, так і слов’яни, які називали свою державу Артанія чи Оратанія (центр — місто Оратів на Поділлі) поряд з Куявією (Київщина) та Славією (Переяслав).
Візантійці та араби свідчили, що у таємничій Оратанії слов’яни вбивали чужинців, щоб ті не довідалися про технологію виготовлення особливих магічних «соломонових» мечів. Це ідентично тому, що розповідали античні греки про жорстоких таврів
Читать дальше →
Писанка називається так тому, що вона роз-писана “письмом” – різними особливими кольорами та знаками, орнаментами та символами, що приховують у собі щось чудодійне, містичне. Вчені давно вже міркують над цим феноменом і вияснили, що слово “писати” прадавнє, означає не лише “наносити якісь знаки на предмет”, а у глибинній своїй суті – “означувати ту сутність предмета, яку неможливо виявити лише через зовнішнє його сприйняття”. У слові “писати” той же корінь, що у слові “пістрявий”, котре мало значення “червоний”, “кривавий” [1]. Як відомо, у стародавніх мовах, у тому числі й мові Біблії, слово “кров” (нефеш) означає ще й життя, душу (Левіт 17:14). Отже, наші предки, наносячи на куряче яйце певні червоні, а щонайперше це були кров’яні, смуги чи знаки, тим самим позначали його як предмет, що хоч і здається ззовні холодним і мертвим, та, навіть, схожим на камінь, але містить у собі таємницю життя, ту головну безсмертну субстанцію, ту божественну іскру, яку ми іменуємо душею.
Читать дальше →
Байдужість українства до здвигів у російській ментальності небезпечна. Історія свідчить, що групі, яка успішно відгукується на один “виклик” історії (як от українці здобули незалежну державу), рідко коли щастить відгукнутися на наступний. Арістотель назвав цю неспроможність знову “відгукнутися” на “виклик” історії терміном “перипетія” – “переміна ролей”. Тобто, за А. Дж. Тойнбі, переможець схильний здійснювати обожнення ефемерного “я” та за наступної нагоди “сушить весла”. Як наслідок – стає “жертвою помсти творчого дару”. Наприклад, Афіни доби Перікла виродилися в Афіни, нездатні осягнути Обявлення, яке їм приніс апостол Павло; огляд історії військових мистецтв засвідчує, що лише той, хто зумів ліпше скористатися з якогось нового винаходу, заспокоюється та дозволяє своїм ворогам випередити себе у наступній стадії розвитку військової техніки тощо.
Як на нас, проявом такого “заспокоєння” є намагання поєднати тенденції в україно- та російськомовних макрогрупах (общинах) громадян України за аналогією до того, як “об’єднює” частини острова Британія верховний суверен Сполученого Королівства: в Англії він належить до єпископальної церкви, а у Шотландії – до пресвітеріанської. Читать дальше →