Публикации профессора Ферхада Туранлы

Ферхад Туранлы, Prof., D. Sc., доктор історичних наук, профессор
первый вице-директор ИСАНС
https://www.facebook.com/ferhad.turanly
ferhadturanly@gmail.com

Публикации:

Turanly, Ferhad (2019)
Turanly, Ferhad (2019)
Turanly, Ferhad (2018)
Turanly, Ferhad (2017)
Turanly, Ferhad (2017)
Turanly, Ferhad (2017)
Turanli, Ferhat (2017)

Zaporog Kazaklarının Güney Karadeniz Sahillerine Düzenledikleri Seferler
Turanli, Ferhat (2016)
The problem of an intercultural dialogue in a multicultural society and searching for means of its solving
Turanly, Ferhad(2014) Читать дальше →

Рав Меир Брук: Два пути

символ инь-ян

символ инь-ян

Новейшие события в истории требуют от нас создания более сложных моделей социальной организации. Очень упрощая, можно сказать, что мир делится на «сложных» и «простых» людей, которые обладают очень разным включением в жизнь. Сообщества «сложных» людей стремятся к созданию системы, позволяющей им свободно развивать свою «сложность».

Сообщества «простых» людей тяготеют к системе с авторитарным лидером, дающим им порядок, покой, стабильность и социальную защищенность. Каждая модель имеет «обратную сторону». Одиозный лидер может повести своих «простых» подопечных в сомнительном направлении. Ини­циатива «сложных» может стать неуправляемой и опасной. Читать дальше →

Рав Меир Брук. Украинские параллели Пурима

Ханука и Пурим

Ханука и Пурим

Еврейские праздники уникальным образом совмещают множество разных смысловых слоев. Часто простой сюжет несет в себе мощные смыслы в каждой из деталей. Это простые ритуалы, которые может запомнить и ребенок, но и общемировые константы/инварианты, которые проявляются в критические периоды истории важных народов.

Ханука и Пурим содержат в себе мощное напряжение и противостояние силам, которые помогают нам сформироваться, если мы удостоились этого. Заметим, что далеко не все события еврейской истории имеют «хэппи энд» — часто евреям необходимо было пройти через разрушения и страдания. Но два события из нашей истории увековечены в праздники и даруют нам ключи к нашему росту. Читать дальше →

Рав Меир Брук: Израиль — точка сборки

 ИЗРАИЛЬ - ЦЕНТР МИРА (ИЛИ ТОЧКА СБОРКИ) КЛЮЧ К РЕШЕНИЮ СЕГОДНЯШНЕГО КРИЗИСА

— на фоне Израиля — прописана и роль Украины…

ПРОЕКТ «СВЕТ АВРААМА» ПРЕДСТАВЛЯЕТ:

ИЗРАИЛЬ — ЦЕНТР МИРА (ИЛИ ТОЧКА СБОРКИ)
КЛЮЧ К РЕШЕНИЮ СЕГОДНЯШНЕГО КРИЗИСА
В течение истории нашей цивилизации мир никогда не существовал вокруг единого центра.
=====
Согласно Торе, в начале была Вавилонская цивилизация с центром в виде Вавилонской Башни.
Но Вс-вышний увидел, что подобное устройство с единым центром движется в деструктивном направлении (под руководством единственного на весь мир царя-диктатора Нимрода) и поэтому Б-г разрушил Башню, а человечество рассеял, то есть разбросал на разрозненные фрагменты.
С тех пор мир не объединялся в единую систему.
=-=-=-=-=
Были несколько интересных попыток больших империй – Вавилон, Персия, Греция и Читать дальше →

р. Меир Брук: Предстоит процесс Антидемонизации (или как очистить закулису)

0018qb26Тема этой статьи – может стать большой «бомбой» среди моих еврейских уважаемых друзей. Это – больная рана, которая откровенно говоря – уже сильно «заржавела».Тема эта – пересмотр отношения к такой неоднозначной фигуре как Симон Петлюра.

Недавно эту попытку сделала украинская сторона в материале «Симон Петлюра — Боливар украинского народа».

Скажу сразу – эта статья включила во мне некие «скрытые рычаги», в связи с чем стали раскрываться важные и интересные идеи.

Основная суть – изложена в нижеследующей статье, которая писалась мною для газеты «Еврейский Мир».

Но далее стали раскрываться все более глубокие и важные мысли, часть из которых я хочу выставить на обсуждение в этом предисловии (написанном уже после основного текста), а другую часть мы будем выстраивать постепенно в ближайших материалах.

Первый вопрос для «затравки»: — Зачем? Читать дальше →

р. Меир Брук: Антидемонизация

russie.net

russie.net

В процессе возрождения Украины возник фактор внимания к фигурам Петлюры и Бандеры. Это спровоцировало приступ обиды на Украину, в том числе у некоторых уважаемых евреев.

Некоторые смотрят на ситуацию так: Петлюра/Бандера — антисемиты и погромщики, подобные Гитлеру, Украина их уважает, значит, украинцы — сволочи, фашисты и антисемиты. Но… это нездоровая логика.

Антисемиты на свету

Разберем более систематически феномен антисемитизма.
Есть фактор лидера и фактор народа.
Архетипы лидера представлены фигурами Амана в истории Пурима и царя Антиоха в истории Хануки. Читать дальше →

Марія Воробець: Небесне тяжіння

        Небесне Тяжіння
Ой як же було ізпрежди віка (Стародавня пісня-коляда)
              Ой, як же було ізпрежди віка
Ой, дай Бо[г].
              Ой, як не було неба і землі
Ой, дай Бо’.
              А тільки було синєє море
Ой, дай Бо’.
             На тому морі горіли огні
Ой, дай Бо’.
             Коло тих огнів сиділи святі.
Ой, дай Бо’.
             Радять радоньку, кого в море послать.
Ой, дай Бо’.
             А святий Петро говоре на то
Ой, дай Бо’.
             Та достань Петро жовтого піска
Ой, дай Бо’.
             Та посіємо по всьому світу,
Ой, дай Бо’.
             Щоб уродилось небо і земля
Ой, дай Бо’.
             Небо зорями, земля квітами
Ой, дай Бо’.

Розсіяний пісок, вишкалений Земним тяжінням, через Раду Радоньку Вселенського Єдиного Закону вивертається в структуру кристалічну, в якій знаходився до появи тверді (вода – рідкий кристал). Мудра співанка Українського народу розповідає про появу щільного трьохвимірного простору на нашій планеті.  Синя Мудрість нашої Землі голубіла в просторах Всесвіту, тримаючи заключну Ментальну конструкцію Всесвіту в Райському стані. Рада Радонька Всесвітнього Божественного Розуму через спрямування більшої частини чоловічої енергії (до того стан Єдності) створила щільний стан свідомості планети і її жителів (в колядці чоловіча Енергія передана Апостолом Петром, за допомогою стану сприйняття якого в цивілізації відбулось встановлення патріархату).

  Спроба перебування в Стані трьох-чотирьохвимірного сприйняття, в якому переважала чоловіча енергія, інакше — стан дисбалансу, так як Бог Всюди і Буття Безкрає, змогла перевести  стан суспільної свідомості планети на іншу стадію розвитку сприяняття, ніби обійти всі частоти й з іншого боку перейти до Глобального Переходу всієї системи у вищий стан сприйняття, що засвідчили вчені, які вивчають атомну фізику ще в січні 2013 року – ми почали жити в іншому середовищі. Протон атома водню в діаметрі зменшився на 4%, спочатку помінявши напрямок обертання з лівого на правий (Вселенський напрямок обертання).  

  Українська Колядка, як велике Джерело Істини пояснює всю історію Буття нашої Землі. У вищому стані свідомості – над синім морем горіли вогні, біля вогнів сиділи Святі – наш стан свідомості у вищому Вогенному вимірі (високочастотній стан з щільного стану виглядає як вогонь, на прикладі Сонця – світила, центру нашої сонячної системи). Святі радили радоньку кого в море послати — як укорінитись в щільному стані ? Через зміну, перевагу чоловічої енергії вся земна система почала оберти в протилежному напрямку, що організувало наш звичний ментальний земний трьохвимірний простір.
Читать дальше →

Марія Воробець: Україна у вогні: есей

e9d58fbbb2c56611c214da42d28e1cd9Що таке життя на передовій сьогодні?
Ми знаємо про великі зміни, що відбуваються сьогодні на нашій планеті. Людство Землі проживає очевидні зміни як зовнішнього так і внутрішнього простору планети. Глобальні зміни всіх природних явищ, систем, структур і рівнів свідомості.
Як ми знаємо, будова Всесвіту та всього, що було створено починає свій Розквіт з Середини. Тобто з Центру Всі космічні тіла: зірки, планети, галактики і також всі живі істоти – все народжено, створено через Центральний Атом Світобудови, така природа Буття нашого Всесвіту, та взагалі всього Творіння.
Отже, зміни, які переживає планета перш за все виходять з того ж Центру – Центру утворення системи сприйняття простору. З Центру планети, тобто Ядра, з Центру Розвитку материків, людства, самої людини. Читать дальше →

Нація як консорція Афіни Демократії: до питання про середземноморську українську ідентичність

В сучасній ситуації роздвоєності (розтроєності, почвертування) українського національного духу порятунком може стати, як на нас, наприклад, «болгарський феномен», коли, натужно відкараскуючись від свого потурнацтва [1], цей південнослов’янський народ стрімко увірвався, проте, не у «словянофільський» світ (з абсолютною домінацією російської культури), а у «франкофонний»(при тому, що і закликали на царський престол «варяга» — представника германської династії, а не російської).

Можливо, українцям, в цьому сенсі, усвідомлюючи свою європейськуідентичність і рятуючись від домінантного пресу «старшого брата / північного сусіда», слід, проте, не так прагнути в напрямку західного всенівілюючого моноцентричного світу (з абсолютним домінуванням англо-саксонської цивілізації), а спрямовувати свій прорив у «Середземноморський світ» (з осмиленням ідеї Юрія Липи Української ПриПонтиди як «затоки» цього світу)?
Для Середземноморського світу є вимушеним співіснування різних культур, а отже, і виключенна будь-яка уніфікація, — це не просто modus vivendi, а світовідчуття.
Саме Середземномор’я перше створило дійсно демократичне співтовариство етносів «від Кордови до Києва» (Готфрід Бенн). Пізніше, щоправда, в цей світ була занесена «уніфікаційна» інфекція, наслідком чого й постав пізньокласичний імперський Рим (і його нащадки-покручі — Другий і Третій Рим).
Проте в своїй «здоровій» основі Рим Середземноморський, велич якого оспівували Віргілій («Четверта еклога»), Данте і Петрарка («Африка»), — в тому, що він поєднав європейську, африканську і азіатську кров, плекаючи в народних душах цього регіону спогад про заповітний «Золотий вік» Урана-Сатурна, в якому був повною мірою дієвим духовно-герметичний принцип блаженного життя «внизу (на землі), як на верху (на небі)». Саме великі європейці Гете, Гельдерлін, Ніцше і Камю заразили людство своєю тугою за «середземноморським небом», що невіддільне від землі (телурократія) і моря (таласократія), але що стоїть вище них (уранократія) і, тому, неділиме.
А отже, доступне для всіх, хто так чи інакше причетний до цього зачаровуючого дух і душу культурного світу. Читать дальше →

Изначальный архетип Украины и России

Понятие «Православие» (греч. «Ортодоксия») генетически связано с ведическим Рта-Дакша, авестийским Артха-Дасена (эквивалент др.-рус. Ряд-Десница), то есть направлением «вправо» (против часовой стрелки), движением солнца с востока на запад («посолонь»; попытка И. Кунцевича ввести крестные шествия «осолонь» вылилась в православный резистанс XV-XVI вв.). Это — путь Традиции внуков Солнца-Дажьбога на территории Украины, славянские корни названия которой (Ук- и Рай-) тождественны санскритским корням самоназвания Индии Бхарата — «воспитанная», «культурная», «традиция». Путь Традиции на земле Традиции порождает у идущего им чувство убежденности у достижении желаемого результата, мобилизирует эмоционально-психологический эффект, вызванный выполнением ритуала «по Солнцу», впервые введенного небесным Богом-Предком (повторение пути первопредка-тотема), а именно — воссоздание естественной субстанции без установки на её изменение. А современное жалкое состояние человечества (смертность, «испорченность», «железный век», «кали-юга») воспринимается как логическое следствие прошлого, игнорирование этого пути, и, соответственно, как новая возможность исправится, преодолеть «ностальгию за идеалом», за Эдемом, «золотым веком».
Читать дальше →

Інтровертний та екстравертний аспекти української ментальності

В статті розглядається наявність в українській ментальності двох аспектів – «буддисько-інтровертного» («аполлонічного») та «лицарсько-екстровертного» («фаустівського»), носіями яких є відповідні локуси – «село» та «місто», «культура» і «цивілізація». Дані аспекти не ворогують між собою (як вважають представники традиційного просвітянсько-заповідального дискурсу), а діалектично  взаємодіють один з одним як принципи «інь-ян» («ха-тха») і власне внаслідок цієї взаємодії етнос розвивається психологічно, будучи спроможним давати відповіді на виклики історії і породжуючи «нову  діалектичну якість» буття. Також розглядається генеза протистояння інтроветного та екстровертного аспектів через призму домінування різних сенсорних типів світосприйняття і показано можливість для українського етносу взяти участь у місії здійснення їх «примирення» шляхом інтимної діалектики цисцендентного (людина) і трансцендентного (буття).

Ключові слова: інтровертність, екстровертність, менталітет, буття, сенсорика, аполлонічна культура, фаустівська культура, ментальність, менталітет, психологія етносу. Читать дальше →

Украина как проблема мобилизации жизненно-волевых принципов национальной культуры

В своё время британский философ А.Н. Уайтхед констатировал, что нация может исчерпать потенции определенной формы цивилизации (например, на начало ХIХ в. украинская нация «исчерпала» «византийскую» форму; в XVII-XVIII вв. параллельно с «византийской» происходило становление «барокково-метафизический» формы, затем насильственно прерваной, но успевшей «оплодотворить» П. Величковского и Ф. Достоевского), но не исчерпать своих творческих сил [1]. Энергия наций устремлена вперед к новым приключениям воображения. Всегда возникает мир мечты, дающий затем толчок к действию. Вначале, Колумб размышлял о шарообразности Земли, безграничном океане и грезил Востоком. Приключения редко достигают цели. Но не доплыв к Индии, он открыл Америку [Уайтхед А.Н. Избранные работы по философии / Перев. с англ. Общ. ред. и вступ. Ст. М.А. Кисселя. – М.: Прогресс, 1990. – С. 685].

Как видим, например, российская нация определенно стоит перед выбором нескольких «новых-старых» форм неоевразийской (метафизической) и импер-либеральной (рационалистической), «вновь перепрочитывая», казалось бы, уже перевернутые иными цивилизациями страницы. И если уж и не построят свою Империю, то свою Америку найдут (хотя и остается их плавание каботажным, вдоль берега Евразии, то есть нестрашного и традиционного)…

Что касается Украины, то «… Национальную идею, — пишет О. Тимошенко, — … нужно искать на уровне культуры. Она «разлита» в культуре и собой являет её жизненную систему» [Тимошенко О.М. Національна ідея як філософсько – культурна передумова духовного відродження України // Філософська думка. – Київ, 1999. 0– Ч.1-2. – С.102].
Читать дальше →

Аркан — гуцульський танець ініціації

Танець «Аркан» є головним елементом обряду посвячення гуцульського двадцятирічного хлопця у легіні. Після участі у ньому він отримував право здійснювати танці, носити бартку (топірець) та підперезуватися чересом (широким паском), тобто ставав потенційним опришком . Перекази свідчать, що вперше гуцульський танець «Аркан» виконали витязі, які зійшли з гір.

Сама назва танцю походить з латині, вірніше з етруського слова, запозиченого у них римлянами: arcanus «прихований, таємний, мовчазний» і походить від індоєвропейського кореня *arta- . Знаний український археолог Ю. Шилов виявив, що саме цей корінь слова наявний у назві держави трипільців-пелазгів Аратта, передання про яку зберегли як іранці, вважаючи Арту ідеальною прабатьківщиною та «найвищим світоглядом«, а загалом — золотим віком людства, так і слов’яни, які називали свою державу Артанія чи Оратанія (центр — місто Оратів на Поділлі) поряд з Куявією (Київщина) та Славією (Переяслав).

Візантійці та араби свідчили, що у таємничій Оратанії слов’яни вбивали чужинців, щоб ті не довідалися про технологію виготовлення особливих магічних «соломонових» мечів. Це ідентично тому, що розповідали античні греки про жорстоких таврів
Читать дальше →

Патриотизм как моральное достоинство

Главное преступление «экспертов-обществоведов» состоит в подмене истины. В действительности Аристотель в своей «Афинской политии» говорил о том, что успех общества и государства не зависит от формы правления и общественного строя. Он определяется исключительно уровнем нравственности большинства людей («моральное большинство»), и только без этого уровня (когда „моральное большинство” превращено в „молчащее большинство”, по Ж. Бодрийяру) монархия превращается в тиранию, аристократия в олигархию, а демократия в охлократию.

Раньше И. Кант связывал идею нравственности, морального закона неприменно с религией
: «…Для исполнения морального закона необходимо представление о «благе», а для этого необходимо представление о «высшем благе», а для представления о самом «высшем благе» необходимо представление о Боге» [Малер А. Трансцендентальная теология Канта // Форум молодых кантоведов (По материалам Международного конгресса, посвященного 280-летию со дня рождения и 200-летию со дня смерти Иммануила Канта). — М.: ИФ РАН, 2005. — С.91 // http://iph.ras.ru/page49482484.htm]. Мир либерализма (Дж. Локк, Т. Гоббс) [1] единственной истинной формой видит т.н. «контрактную нравственность» гражданского общества (т.е. противоположного церковному или военному), опирающуюся на совместное преследование выгоды и целесообразности, «культуре контракта» [2], и готовое растерзать тех, кто медлителен в этом процессе.
Читать дальше →

Солярно-космічне неоязичництво

Для боротьби з силами хаосу, з  духом Руїни і нігілізму в Україні зауважується, що національну ідею треба шукати на рівні культури. Вона “розлита” в культурі й становить собою її життєву систему,  що “… має бути повернена вся багатогранна система української культури, тобто правдива віра українського міту” [1, с.77]. Теж саме декларував М. Реріх,  витлумачуючи поняття “культура” на основі санскриту як “культ-ура” – “поклоніння Світлу”. Редактор журналу «ІндоЄвропа» В. Довгич декларує: “… Силу і віру нам може дати принципово інша духовна сутність. То – виплекана Матір’ю на ймення ІндоЄвропа… Пантеїстична. Ця філософія, це космобачення, цей менталітет органічні для нашого ландшафту, для нашого простору… А наш люд обожнював Природу споконвічно. І творив Життя. Оригінальну космогонію. Своєрідний побут. Унікальне мистецтво. Одну з перших цивілізацій на Землі… Історія ІндоЄвропи починається в Україні… Україна починає таки усвідомлювати свою давність. Свою прадавність… Повертатися на круги своя? В такому разі знову доведеться зачіпати релігійні почування християн… А щоб зберегти діалоговий характер спілкування, коли нова національна еліта будує християнську державу, варто прийняти компромісну тезу “Велесової книги”: Бог єдин і множествен. Це дозволить усім залишатися собою. І, перевернувши перевернуту символіку, вживатися. І виживати…Читать дальше →