Марія Ворбець: Відлуння

А в полі льон сіяє голубінню,
Блищить роса в ранковій правоті…
Тобі дано, небеснеє створіння,
Вбачати рай, мальований в тобі!

Тобі дано радіти кожній днині,
Збирать нектар надмислених красот –
Ти бачиш сон, в якому обрій синій
Закрили хмари, вже не до висот.

Забув про край, про ранній спалах сонця,
Про небограй чарованих пісень.
Але без них – не бачити й на донці
Життя розмаю, процвітання день.

Життя пректасне, все дано для того
Щоб жить в раю і споглядать блакить.
Відношення! Любов і більш нічого
Не дасть тобі наповнити цю мить.

Немає розвитку без тиші голубої,
Без крихітного горла соловя,
Нема буття без серця, що до всього
Відкрило світло, бо любов сія! Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Марія Воробець: Будь Буттям! (вірш)

Де місце, звідки ти прийшов?
Де те, відкіль тебе принесло?
Чи явище твоїх думок
Крізь обрій небуття воскресло?

Що проявило цей момент
В якому ти усе побачив?
Навмисно обраний сегмент
Ким в просторі тебе відзначив?

Чим ти відчув своє єство,
Коли збагнув, що є навколо?
Що проявило світу поле –
Багатолике мистецтво? Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Марія Воробець: Бачуй (вірш)

Бачуй

На Принебессі повнозвуччя арф
Дієзами органить по безмкежжю.
Хвилястий океан у безбережжі
Цілує простір радістю струмка.
Дзвенить життя, потік не замовка,
Літає простотіле зосереддя,
Бодай у тлінь? Навмисне осереддя
Дівочиться, ламає язика.
У дзвоні літ промовисто зітха
Вселірність тиші, вогнесвятість Духу
Розродження у полі аніруху,
Розтворення незримість виверта
У ясносвіт! Різдвяна мить єдина,
Єдине все! Від суєття думок
До Святомиті привела стежина
Променів серця, вдячності щовдох.
Смакотворіння обрій розмикає,
Нема країв, поміжродів нема —
Все ти в тобі, тобою небо сяє,
Тобою омивається весна.
Духотворінь веде крізь зиму літа,
Крізь опростоволосу неведінь
У живомить: цвітіння самоцвіту
З Лона Єдиного – пробудження Творінь.
Безмежні крила дихають любов’ю,
Розкривши всі обійми всіх обійм,
Радіє все, все відає тобою
В блакитнім взорі за промінням вій. Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Марія Воробець: Дзеркало

зеркало-106630Пелюстками троянди білої
Вкрито реальність твого серця!
Ти посміхнись в люстерце
До досконалості зрілої.

Ти посміхнись в свою Душу,
Де голубами-птахами
Бо відповідними знаками
Одухотворено сушу.

Ти посміхнись у просторі
Над вітровіттям тиші,
Загустотілі Ріші
Непроговіють осторонь.

Непродрімають хмарами
Обоєроздуту мантру,
З білого потіку гарту
Прийметься мить роздарами.

Прийметься сок вишнистості
Крізь розговілу зримість,
Ти мені свою милість
Розповновів в очистості.

В погляді звукоряду
Твоєї гармонії
Серця твого кокофонії
Просимфоніли розраду.

Окозабликані вервиці
Сонячного проміння
Крізь мислеобрази сині
Попроникали в сфериння. Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Марія Воробець: Пастораль

images (1)Тебе, Народжений, тоді смерть не торкнеться,
Коли зумієш усвідомити буття,
що є в  тобі
І радість усміхнеться
Як прояв вічної присутності життя.

Тоді лиш зможеш проживати Силу,
Що зветься Духом що жиє в усім,
Як світло розуму прийде до Миру
Й побачить істину у світі цім!

Коли приймеш, що світ є досконалим,
Все по закону рухається, мчить,
Не буде в розумі твоїм страху ні скону,
Коли відчуєш ти безмежну мить!

Яка існує без кінця й початку,
Що в суті своїй є одне і те ж!
Знайдеш на всі питання ти відгадку,
Коли побачиш світ у розвитку без меж!

Коли твій осуд перейде у знання
Що все є проявом твоїх думок,
Закінчиш пошуки свого блукання
У сні, ілюзії

Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Марія Воробець: Різдво

4ee570ea1eb9bdb4263b8a3fa59ec1e8_i-586Пішла убрід, нестримно, як дитина,
Побігла похапцем, розгойдуючи світ,
У сні земнім гляділася картина –
На вістрі списа люд, позаду всіх…

А люд терпів, збивалися майдани,
А люд стогнав хоч тліли ліхтарі,
Осліплені невидимим тираном
Люд у стражданнях проживав віки.

Забилось Серце і в граніті ночі
Заблискав невідомий діамант,
Затихло все, відкрились тільки Очі
І Погляд розколов каміння стан.

Бездонний взір глядів із щойномиті –
Даючи віддзеркалення Єства
Всього що є, і враз тумани ситі
Зникали в першосяйві джерела.
Читать дальше →

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Марія Воробець: Нема

imagesH110KnowThyHeartTempleNight5x7-150x150

Нема нічого кращого від Сонця,
Що сяє в серці людськім з віку в вік!
Лиш відблиск чує розум десь на донці,
Лиш відгук сяйва в розум твій проник.

Нема ціннішого від Сили Серця,
Що зрошує від засухи думки,
До Істини завжди відкриті дверці,
Лиш засув відхиляти не з руки.

На світі цім уваги лиш вартує
Єдине знання: Ким ти справді є!
Пече Паски Душа – тіло смакує,
Коли  на небо гляне, на Зірки.

Пейзаж іншиться змінами сезону,
По колу крутяться чужі думки,
Шукає люд від скону і до скону
Бодай примару  Божої Руки.

А в часі тім блищить  Вселенським Знанням
У безкінечності ріка життя,
Яка не знає ні початку, краю,
Ні вороття, ні твого каяття.

І струменить  у вічності потоку
Енергія всього, що Дійсно Є.
Свята вода йде ні з котрого боку,
Нізвідки Рай в тобі той Настає.

За межами думок, за рамки слова,
Ніщо і все поєднано в Одне.
У єдності  уся Світобудова,
Звук тиші  переповнює усе.

Тебе нема – тепер лиш ти у Серці!
А значить в кожнім звуці, кожнім сні.
В єдинім часі, у житті і смерті,
У Серці Бога, як і БОГ в тобі!

Марія Воробець.
29.01.2015

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page