р. Меир Брук: Хамиты разбушевались

Тора с помощью своих сюжетов предлагает концепции, которые могут помочь нам разобраться в мире и выбрать путь для себя.В начале Торы в истории про Ноаха говорится о его троих сыновьях — Хаме, Яфете и Шеме.
Их имена очень содержательны. Хам — означает «горячий». Яфет — происходит от слова «яфе» — «красивый». Шем — означает «имя».
Тора описывает их поведение в определенном сюжете, где проявляется хамская природа Хама (интересно, что именно в русском языке имя Хама стало определять характеристику, выраженную библейским персонажем).
Ноах дает благословение сыновьям, которое можно назвать программой — как для человека, так и для человечества. Ноах говорит, что Яфет должен жить в шатрах Шема, а Хам должен им прислуживать. На уровне характеристики человека это означает, что красота (эстетика) должна развиваться в рамках и под руководством мудрости (этики), а природная энергия и

порывистость должны им прислуживать. Но это также описывает три типа народов или групп Читать дальше →

Зоря храму Морія

В Південній Осетії над селом Кобет Дзауського району є священний пагорб Морех (Морах, Моурах), назва якого не етимологізується ні осетинською, ні грузинською мовами. Відомі сакральні центри інших народів з аналогічною назвою. Зокрема, Морейя, де Авраам готувався до жертвопринесення свого первістка, кельтська Моріас чи Муріас, батьківщина Племен богині Дану, скандінавська Мора-стен «Камінь Мора», храмовий коплекс в Упсалі, земля Мо-Уру, що, начебто, згадується в зороастрійській «Бундахішн» і звідки різні елементи Традиції принесли амореї, маври та маорі в різні частини світу

Тут мешкало осетинське плем’я туалта (груз. «двалеті»), де великий хрест на пагорбі Морех доглядав клан білих («урс») туалта. Вважається, що це плем’я переселилося в Грузії з Північного Кавказу, з району Урсдон («Біловоддя») зі святилищем Мігдау, де головним жрецьким кланом були Дзугаєви (Дзугата, від «дзуг» — «гурт, група» як народноетимологічне випрямлення «дзуттагта» — «іудеї»; прізвища з даним коренем поширені серед осетин, а їх носії визначаються певним пієтетним ставленням до них представників інших кланів — Дзугкоєви, Дзуттагови, Дзутцата та ін.; ймовірно, переселення відбулося після загибелі іудейського Хазарського каганату).
Читать дальше →