Володимир Єрмоленко: Ми знову живемо в часи епосу

tumblr_nwjcx5eRfQ1tsxc7bo4_1280Ми знову живемо в часи епосу. Людям непотрібні просто історії, їм потрібні епічні історії. Тобто історії, які ніколи не закінчуються, які весь час продовжуються. Частиною яких вони стають. Чому? бо в епосі персонаж завжди більший, ніж його історія. Він є магнітом історій. Він породжує нові й нові історії. Історія Емми Боварі закінчилася, історія Гаррі Поттера має тривати вічно. І людям потрібні знову сьогодні такі персонажі, які ставатимуть частиною їхнього життя, за якими ти слідкуватимеш, на чиї сіквели ти чекатимеш, бо вони для тебе важливіші, ніж твої власні сіквели.

ХХ століття цю любов до епосу трохи послабило, бо воно нашіптувало нам, що сама історія людства є епосом. І що вона веде до Високої Мети. І що там є персонажі, які постійно повертаються, і які продукують нові й нові варіації Високої Мети. Карл Маркс був класичним епічним персонажем, Одіссеєм ХХ століття.

Зараз цих метаісторій немає — але порожні місця завжди заповнюються. Гаррі Поттер, Гобіт, Шерлок, Вічний Біженець, Крихітка Пу, Хунта, Осама, Жозе, динамокиївшахтардонецьк — все це епічні персонажі, образи, за які тримається наша уява, які продукують все нові й нові історії. — Чому ми любимо епос? Тому що без нього нам самотньо. Тому що мають бути історії, які тримають нас протягом всього життя. Від колиски до смерті.

Тайна «подвигов Геракла», или Из апологии Ивана Ефремова справа

Да, есть опасность, что в будущем может реализоваться мрачная утопия Ефремова (См.: [1])

Но именно здесь, этими темными мазками своего провидческого таланта И. Ефремов описывает то состояние мира, которое, с горем-пополам, восстановилось после эсхатологичной битвы народов – «битвы Мары» (от которой успешно убежали тормансиане), развязанной фундаменталистами – ультраклерикалами Востока и ультралибералами Запада. «Битва Мары» – это битва за иллюзорные ценности как Востока, так и Запада. Поэтому она – не битва Добра и Зла, а сражение видов Зла между собой для все большего разрастания Инферно.

Да, человечеству удалось прекратить буйство все возростающего Инферно – «битву Мары» на Земле. Произошло это путем организации глобальной сетевой матрицы сопротивления гражданского общества на проявления несправедливости с обеих враждующих сторон: «… Впервые она поняла казавшуюся загадочной внезапность перелома хода истории на рубеже ЭМВ, когда человечество, измученное существованием на грани всеистребительной войны, раздробленное классовой, национальной и языковой рознью, истощившее естественные ресурсы планеты, совершило мировое социалистическое объединение» (И. Ефремов, «Час Быка»).

Но постоянно остается угроза того, что в обществе могут задоминировать решившие для себя, что «право имеют» (а не отнюдь не «твари дрожащие»), кто по своим прошлым заслугам посчитал себя достойным к каким-то привилегиям, – т.е. те, кто в народной скандинавской мифологии определяются как «тролли»  («те, которые довольны собой»), в отличие от обычного человечества, или, в христианской терминологии, «человекобожество» (в отличие от «Богочеловека»): Читать дальше →