Мария Воробець: Пальцем в небо

Самоусвідомлення, визнання дійсності існування того хто усвідомлює саме існування, сприйняття дійсності відбувається в момент сприймання. Сприйняття відбувається вже, тепер, в цей момент – це і є взаємодія зі світом, буття в тепер. Нічого крім тепер не існує, світ сприймається тут і зараз. Той хто сприймає, втілена Душа спочатку не визначає, не усвідомлює форму свого перебування в просторі. Коли народжується дитина, її свідомість вводять в форму, з якої відбувається сприйняття словами: «Кажи – я Таня чи Петя…», вказуючи на тіло. Дитя оглядає руки, все тіло, звикаючи до нового місця перебування, але в перші місяці дитя не показують в дзеркало, пояснюючи словами: «щоб не налякати», тому що сприйняття дитини не має чітко визначеної точки сприймання, дитя сприймає в ширшому діапазоні.  Переймаючи навики сприйняття оточуючих, пізнання світу відбувається за допомогою органів сприйняття фізичного тіла, так внутрішнє сприйняття переключається на зовнішнє.

З середини на зовні, з центру буття вивертається Творіння. Людина – Бог в прояві, не навпаки (розум сприймає навпаки). Все, що створено нею в Творчому стані – вийшло з потоку Творця. В живому стані Буття людина сприймає світ яскраво, помічаючи красу Творіння, кожну деталь, частинку як суть одного єдиного цілого. Сприйняття в єдності перебуває в теперішньому часі, простір ніби завмирає в первозданності живої краси. Таке сприйняття відбувається все відразу, тобто все творіння в центрі уваги, в єдиному моменті, нема нічого поза сприйняттям.

Крім теперішнього моменту нічого не існує, все є в теперішньому моменті. В ньому проявлене буття.  В ньому ВСЕ БУТТЯ, не половина, не один чи одна особа, один вимір, одна історія, одна істота. В моменті все Творіння в момент проявлення, отже момент проявлення ОДИН.

Читать дальше →

Валерия Седова: Ангел Павлин: Антология символа

2 павлина-1Учение об ангелах во всех мировых религиях практически всегда очень схожи между собой, символизм одного религиозного учения плавно перетекает в другое, создавая тем самым «информационную сеть», которая даёт нам возможность изучать один вопрос во всех его гранях, посредством антологии символа. Ангелология — учение об ангелах. Предметом ангелологии как богословской дисциплины является происхождение и природа ангелов, их место и роль в составе небесного воинства, ангельская (небесная) иерархия и т. п.

Три близкие, по основе, религии – иудаизм,христианство и ислам признают существование ангелов, но все три названные религии имеют собственное мнение на предмет ангелологии.

Данную тему довольно сложно рассматривать в рамках иудаизма. Дело в том, что представление иудаизма об ангелах постоянно менялось на протяжении многих веков. Начиная с 600-700 годов н.э. очень сильное влияние начала оказывать каббала, которая, вполне вероятно, взяла многое от Ессеев. Кумранские рукописи содержат стройную систему, согласно которой «князь света» и прочие небесные князья должны были в «последний день» сражаться на стороне «сыновей света». Касаясь ангелологии, я в данной статье буду затрагивать Индуизм, Христианство, Езидизм, Ислам и другие религии.

Читать дальше →