Рада Анчевская: Сцена – это преображённое музыкой пространство другого мира

mIySXxuFIN4«Я считаю, что то, что мы делаем, это не столько обращение к Традиции, сколько жизнь в Традиции. Ну то есть, можно обращаться к мифам как к книжкам, а можно жить в пространстве мифа. Это примеро разница как между культурологом, изучившим бытование разных представлений о домовых и русалках и человеком, живущим в лесу, в избушке, который просто живёт в мире, в котором рядом с ним бродят лешие, в остывающей бане греется баенник, а дома надо оставлять ложку каши домовому. Когда мы выходим на сцену, мы переселяемся в мир мифа и ритуала, в мир, где символы не картинка в книжке, а нечто живое, пульсирующее. Разумеется, я понимаю, что к этому миру нужно относиться с уважением, не ходить за красные линии, не вести себя фамильярно – это вопрос самосохранения. Сцена – это преображённое музыкой пространство другого мира. В этом смысле, каждый концерт – это ритуал. Исполнитель переходит границу между бытовым своим функционированием (приготовить еду, сходить на работу) и начинает свой личный ритуал погружения в музыку, в пространство, в котором миры проницаемы».

Рада & Терновник (полное интервью читать здесь >>> )

Богдан Кіндратюк про мистецтво дзвонарства

Богдан Кіндратюк про мистецтво дзвонарства

(ТБ «Галичина», передача «За філіжанкою кави», ведуча Ольга Бабій, гість програми — прикарпатський кампанолог Богдан Кіндратюк. Розмова про дзвонарство. Січень, 2013 р.)

Русь виявляється в орбіті сакрального епосу про Грааль

ДВА ІНТЕРВ’Ю ПРО НОВУ КНИГУ

«Пошуки заповітного царства» Олега Гуцуляка

Днями побачила світ чергова книга Олега Гуцуляка під інтригуючою назвою «Пошуки заповітного царства: міф — текст — реальність».

— Олеже, подейкують, що твоя книга — провокаційне наукове і водночас глибоко езотеричне дослідження на кількасот сторінок.
Передовсім це не перша моя книга. У минулі роки вже з’являлась друком моя проза, маю три збірки поезії, а також численні наукові публікації. Цього разу я підготував дослідження, базоване на науковому матеріалі. У «Пошуках заповітного царства…» досліджується духовне життя Євразії, або ж Палеоєвразії (Стародавньої Євразії), землі, де і ми зараз живемо. Це дослідження архетипів та міфів різних народів нашого континенту. Але передовсім ця книга — дослідження загубленого царства праведників, знаного людського раю на землі, який свого часу було втрачено. Зараз це заповітне царство від людей приховане і до нього немає дороги непосвяченим. Зауважу, що в різних культурних традиціях царство називається по-різному. Слов’яни називали його Біловоддя. На Сході воно мало назву Шамбала. Хрестоносці називали його Царством Пресвітера Йоанна. Я ж намагався у своїй книзі проаналізувати різні традиції пошуку Царства Щастя, його зображення в міфах різних народів. Пошук цього царства я відстежую від давніх часів дотепер.
Читать дальше →