Олександр Вересень: Символи і доля

1ыывывЦі фото зроблені в Києві біля кінотеатру «Росія».
Це дитяча площадка, при чому, як видно з фото, з недешевих — тобто хтось виділив чималий кошт (а значить мав інтерес).

І що ми бачимо:
Дві Потвори в які, в їх пащеки залазять, граючись, діти.
Поруч — символ Вічності: Змій, який кусає свій хвіст.
От вам і алхімія у центрі Києва.
Дві Потвори ніби замкнені одна на одну; символічне «пожирання» дітей — гарна метафора як всіх перетравлює монстр суспільства.
А Змій Вічності, тихесенько так, шепоче: «Це буде завжди».

Отже, з точки зору сенсу, закладеного в символи, ця дитяча площадка є метафорою Вічного Пекла (ну Ви же не думаєте, що зубасті потвори населяють Вирій).
Батьки приводять туди діток, ті граються, всім добре.
Але організований простір, особливо через потужні символи, завжди, в тій чи іншій мірі, зумовлює учасників дійств своїми значеннями.
Це ніби метамодель «божества».

Ніхто нічого не помічає.
Всі «просто» живуть.
Звичайнісінька Чорна Магія та її Ера у самому розквіті.

1ввв 1вввч ыыы

Аркан — гуцульський танець ініціації

Танець «Аркан» є головним елементом обряду посвячення гуцульського двадцятирічного хлопця у легіні. Після участі у ньому він отримував право здійснювати танці, носити бартку (топірець) та підперезуватися чересом (широким паском), тобто ставав потенційним опришком . Перекази свідчать, що вперше гуцульський танець «Аркан» виконали витязі, які зійшли з гір.

Сама назва танцю походить з латині, вірніше з етруського слова, запозиченого у них римлянами: arcanus «прихований, таємний, мовчазний» і походить від індоєвропейського кореня *arta- . Знаний український археолог Ю. Шилов виявив, що саме цей корінь слова наявний у назві держави трипільців-пелазгів Аратта, передання про яку зберегли як іранці, вважаючи Арту ідеальною прабатьківщиною та «найвищим світоглядом«, а загалом — золотим віком людства, так і слов’яни, які називали свою державу Артанія чи Оратанія (центр — місто Оратів на Поділлі) поряд з Куявією (Київщина) та Славією (Переяслав).

Візантійці та араби свідчили, що у таємничій Оратанії слов’яни вбивали чужинців, щоб ті не довідалися про технологію виготовлення особливих магічних «соломонових» мечів. Це ідентично тому, що розповідали античні греки про жорстоких таврів
Читать дальше →

Революція духу проти духовної сваволі

Відомий  філософ-суфій Сухраварді проголосив, що «таємниці ал-гайб» — «прихованого» (“мугаййабат”) частково доступні людям у сні, коли їхні душі не перебувають під тягарем щоденних думок та потреб у «світі очевидного» (“алам аш-шахада”). Ці таємниці постають перед людьми у вигляді «накреслених рядків», «голосів», «образів» тощо.  Тому вважається неважливим ініціальний «сілсілат ал-барака» («ланцюг благодаті»), що передає ініціальну традицію та святість від засновника суфійського ордену до наступника, від вчителя до учня, бо «благодать» («барака») дарується будь-якій людині безпосередньо Богом (аналогічно у християнстві відбувається сходження дарів Святого Духа).
Читать дальше →