Марія Ворбець: Відлуння

А в полі льон сіяє голубінню,
Блищить роса в ранковій правоті…
Тобі дано, небеснеє створіння,
Вбачати рай, мальований в тобі!

Тобі дано радіти кожній днині,
Збирать нектар надмислених красот –
Ти бачиш сон, в якому обрій синій
Закрили хмари, вже не до висот.

Забув про край, про ранній спалах сонця,
Про небограй чарованих пісень.
Але без них – не бачити й на донці
Життя розмаю, процвітання день.

Життя пректасне, все дано для того
Щоб жить в раю і споглядать блакить.
Відношення! Любов і більш нічого
Не дасть тобі наповнити цю мить.

Немає розвитку без тиші голубої,
Без крихітного горла соловя,
Нема буття без серця, що до всього
Відкрило світло, бо любов сія! Читать дальше →

Марія Воробець: Будь Буттям! (вірш)

Де місце, звідки ти прийшов?
Де те, відкіль тебе принесло?
Чи явище твоїх думок
Крізь обрій небуття воскресло?

Що проявило цей момент
В якому ти усе побачив?
Навмисно обраний сегмент
Ким в просторі тебе відзначив?

Чим ти відчув своє єство,
Коли збагнув, що є навколо?
Що проявило світу поле –
Багатолике мистецтво? Читать дальше →

Марія Воробець: Бачуй (вірш)

Бачуй

На Принебессі повнозвуччя арф
Дієзами органить по безмкежжю.
Хвилястий океан у безбережжі
Цілує простір радістю струмка.
Дзвенить життя, потік не замовка,
Літає простотіле зосереддя,
Бодай у тлінь? Навмисне осереддя
Дівочиться, ламає язика.
У дзвоні літ промовисто зітха
Вселірність тиші, вогнесвятість Духу
Розродження у полі аніруху,
Розтворення незримість виверта
У ясносвіт! Різдвяна мить єдина,
Єдине все! Від суєття думок
До Святомиті привела стежина
Променів серця, вдячності щовдох.
Смакотворіння обрій розмикає,
Нема країв, поміжродів нема —
Все ти в тобі, тобою небо сяє,
Тобою омивається весна.
Духотворінь веде крізь зиму літа,
Крізь опростоволосу неведінь
У живомить: цвітіння самоцвіту
З Лона Єдиного – пробудження Творінь.
Безмежні крила дихають любов’ю,
Розкривши всі обійми всіх обійм,
Радіє все, все відає тобою
В блакитнім взорі за промінням вій. Читать дальше →

Мария Воробец: Гамлет или омлет?

Реальность, действительность, искусственный интеллект.

История развития текущей цивилизации — это ряд возникновения проблем человечества и путей их решения. Но, как видим, решение проблем сопровождаются созданием новых, поэтому происходят повторные подобные события, некий постоянный круговорот проблем. Откуда возникают те или иные проблемы? Кто их создает?

Понятно, что проблемы создаются самими людьми. Зачем человечество зависло в некой проблемной системе и все решения проходят с различными побочными эффектами? Почему все научные теории со временем опровергаются полностью или дополняются? Это касается абсолютно всех сфер жизнедеятельности.

В инет-источниках есть документальный фильм о тайнах космонавтов, в которых все космонавты в один голос рассказывают об изменении состояния сознания в полетах: слышат голоса, музыку, на период полета находятся в квантовом восприятии, потому что видят и слышат иначе, даже члены экипажа иногда понимают друг друга без слов, то есть телепатически передают информацию. Однажды в одном из полетов, по рассказу космонавта, неизвестный голос передал ему убеждение о некомпетентности землян в правильности полетов, с чего было понятно, что земляне не имеют понятия как правильно входить в просторы космоса. Было передано еще, что сознание Землян ограничено и лучше так не летать. Почему? Читать дальше →

Марія Воробець: Гамлет чи омлет?

 air_artificial-intelligenceРеальність, дійсність, штучний інтелект.

Історія розвитку поточної цивілізації – це низка виникнення проблем людства і шляхів їх вирішення.  Та як бачимо, вирішення проблем супроводжуються створенням нових, тому відбуваються повторні схожі події, такий собі постійний коловорот проблем.  Звідки виникають ті чи інші проблеми? Хто їх створює?

Зрозуміло, що проблеми створюються самими людьми. Навіщо людство зависло в такій собі проблемній системі і всі вирішення відбуваються з різними побічними ефектами? Чому всі наукові теорії з часом спростовуються повністю чи доповнюються? Це стосується абсолютно всіх сфер життєдіяльності.

В інет-джерелах є документальний фільм про таємниці космонавтів, в яких всі космонавти в один голос розповідають про зміну стану свідомості в польотах: чують голоси, музику, на період польоту знаходяться в квантовому сприйнятті, тому що бачать і чують інакше, навіть члени екіпажу інколи розуміють один одного без слів, тобто телепатично передають інформацію. Якось в одному з польотів, по розповіді космонавта, невідомий голос передав йому переконання про некомпетентність землян щодо вірності польотів, з чого було зрозуміло, що земляни не мають уяви як вірно входити в простори космосу. Було передано ще, що свідомість Землян обмежена і  краще так не літати. Чому?
Читать дальше →

Марія Воробець: Ненароджений не вмирає

38383    Енергія існує всюди, вона є всім, вона єдина, постійна, вічний концентрат буття. Всюди – це прояв єдиного моменту, тобто процес творення простору, отже часу.
Енергія перебуває в єдиному, що проявляє всесвіт як вибух єдиного, отже єдине стає всім ( стаття Марії Воробець «Ядро»). Це все наповнене енергією. Прояв всіх шарів буття від Духовного світу до найщільніших шарів матерії – це прояв енергії, ясніше сказати – ефіру, Прани, тобто Духу. Нічого не існує без енергії. НІЧОГО…., крім людського сприйняття.

Сприйняття відділяє себе, тобто людину від того, що її проявляє. Відділяє себе від єдиного моменту, в якому потенціал всього творіння і буття. Розділяє себе від того, що Є нею самою.

А ХТО Ж ТОДІ ТОЙ, який сприймає себе не тим ким є насправді? Читать дальше →

Марія Воробець: Дзеркало

зеркало-106630Пелюстками троянди білої
Вкрито реальність твого серця!
Ти посміхнись в люстерце
До досконалості зрілої.

Ти посміхнись в свою Душу,
Де голубами-птахами
Бо відповідними знаками
Одухотворено сушу.

Ти посміхнись у просторі
Над вітровіттям тиші,
Загустотілі Ріші
Непроговіють осторонь.

Непродрімають хмарами
Обоєроздуту мантру,
З білого потіку гарту
Прийметься мить роздарами.

Прийметься сок вишнистості
Крізь розговілу зримість,
Ти мені свою милість
Розповновів в очистості.

В погляді звукоряду
Твоєї гармонії
Серця твого кокофонії
Просимфоніли розраду.

Окозабликані вервиці
Сонячного проміння
Крізь мислеобрази сині
Попроникали в сфериння. Читать дальше →

Марія Воробець: Пастораль

images (1)Тебе, Народжений, тоді смерть не торкнеться,
Коли зумієш усвідомити буття,
що є в  тобі
І радість усміхнеться
Як прояв вічної присутності життя.

Тоді лиш зможеш проживати Силу,
Що зветься Духом що жиє в усім,
Як світло розуму прийде до Миру
Й побачить істину у світі цім!

Коли приймеш, що світ є досконалим,
Все по закону рухається, мчить,
Не буде в розумі твоїм страху ні скону,
Коли відчуєш ти безмежну мить!

Яка існує без кінця й початку,
Що в суті своїй є одне і те ж!
Знайдеш на всі питання ти відгадку,
Коли побачиш світ у розвитку без меж!

Коли твій осуд перейде у знання
Що все є проявом твоїх думок,
Закінчиш пошуки свого блукання
У сні, ілюзії

Читать дальше →

Мирия Воробець: Легко ли богу быть в человеке?

 

LordOTRingsFellowship_025PyxurzНейробиологи, работая над вопросом принятия решений нашим мозгом, пришли к выводу, что решение в мозгу принимаются за 30 секунд до того, как человек об этом знает. То есть информация принята до получения и обработки ее мозгом.

Кто или что получает информацию, принимает решения раньше чем об єтом знате человек?

Человеческое восприятие происходит в точке восприятия, разделенной от восприятия настоящего наблюдателя.

Сначала восприятие происходит Душой — это верное, ПРЯМОЕ восприятия, которое всю информацию принимает правдиво, без искажений, то есть в контакте с  настоящей действительностью

Через 30 секунд человек принимает решение, то есть знает УЖЕ ДРУГУЮ ИНФОРМАЦИЮ, хотя по характеру  ту же, но уже с другого ракурса. Именно этот Ракурс восприятия является иллюзорным, а воспринимается как единоверная информация.

Почему так происходит? Читать дальше →

Марія Воробець: Чи легко богу бути в людині?

LordOTRingsFellowship_025Pyxurz Нейробіологи, працюючи над питанням прийняття рішень нашим мозком, прийшли до висновку, що рішення в мозку приймаються за 30 секунд до того, як людина про це знає. Тобто інформація прийнята до подання її в мозок.

Хто чи що сприймає інформацію, приймає рішення?

Людське сприйняття відбувається з точки сприйняття, відділеної від  сприйняття справжнього приймача.

Спочатку сприйняття відбувається Душею – це вірне, ПРЯМЕ сприйняття, яке всю інформацію сприймає правдиво, без викривлень, тобто бачить справжню дійсність.

Через 30 секунд людина приймає рішення, тобто знає ВЖЕ ІНШУ ІНФОРМАЦІЮ, хоча по характеру ніби ту ж саму, але вже з іншого ракурсу. Саме цей Ракурс сприйняття являється ілюзорним, а сприймається як єдиновірна інформація.

Чому так відбувається? Читать дальше →

Мария Воробець: Что? Кому?

«Вер много, а дух один. И в тебе, и во мне, и в нем. Значит, верь всякий своем духу, и вот будут все соединены. Будь всякий сам поСКРЕПА ДНЯ: Геть московський патріархат!: http://divannaya-sotnya.com.ua япончик и кирилл - одно целое себе, и все будут заодно. »- Слова Старика из романа Льва Толстого« Воскресение ».

Вспомнилась одна старая притча. Художник  задумал передать на полотне образ Иисуса Христа. Долго искал он человека, внутреннее и внешнее состояние которого могло бы хоть как-то соответствовать великому образу. Наконец удалось ему найти парня в церковном хоре одной из местных старых церквей. Парень сиял чистотой и добротой и был достоин позировать. Радости художника не было предела. Собрав все свои умения, мастер наконец воплотил задуманное.

Прошло много лет, не мало людей передал в своих работах художник, разные характеры, судьбы. Но в один прекрасный день пришел к выводу, что не все образы смог показать людям, что есть такой, которого нужно остерегаться. И пошел художник на поиски такого образа. Читать дальше →

Марія Воробець: Там, де ти є

 З периферії сприйняття розділеного світу
Свідомість бавиться моментами буття.
В розділенні понять про світ людей, лиш діти
Не розділяють мить, бо є самим життям.
Дитя живе тепер, не знаючи про завтра,
Не судячи як там вчорашній день.
Поняття меркнуть в просторі азарту
Займати погляд жвавістю пісень.
Пісень про бджілку, синю хмару в небі,
Про спокій сонця, радість джерела,
Про тиху суєту усіх, кому щось треба,
Ясність польоту сизого орла.
Чи бачиш ти як легко плачуть діти?
І як сміються, радість підійма?
Дитячий сміх летить як літній вітер,
Дзвенить дзвіночком в легкості буття.
Дитяче розуміння витіка із серця,
Не знаючи де інший витік сприйняття,
Та батьківська порада вводить в круговерті
Людської міри, в складності буття.
Що бачиш ти – там твоє розуміння,
Країна проживання, твій потенціал. Читать дальше →

Мария Воробець: Пальцем в небо

Самоусвідомлення, визнання дійсності існування того хто усвідомлює саме існування, сприйняття дійсності відбувається в момент сприймання. Сприйняття відбувається вже, тепер, в цей момент – це і є взаємодія зі світом, буття в тепер. Нічого крім тепер не існує, світ сприймається тут і зараз. Той хто сприймає, втілена Душа спочатку не визначає, не усвідомлює форму свого перебування в просторі. Коли народжується дитина, її свідомість вводять в форму, з якої відбувається сприйняття словами: «Кажи – я Таня чи Петя…», вказуючи на тіло. Дитя оглядає руки, все тіло, звикаючи до нового місця перебування, але в перші місяці дитя не показують в дзеркало, пояснюючи словами: «щоб не налякати», тому що сприйняття дитини не має чітко визначеної точки сприймання, дитя сприймає в ширшому діапазоні.  Переймаючи навики сприйняття оточуючих, пізнання світу відбувається за допомогою органів сприйняття фізичного тіла, так внутрішнє сприйняття переключається на зовнішнє.

З середини на зовні, з центру буття вивертається Творіння. Людина – Бог в прояві, не навпаки (розум сприймає навпаки). Все, що створено нею в Творчому стані – вийшло з потоку Творця. В живому стані Буття людина сприймає світ яскраво, помічаючи красу Творіння, кожну деталь, частинку як суть одного єдиного цілого. Сприйняття в єдності перебуває в теперішньому часі, простір ніби завмирає в первозданності живої краси. Таке сприйняття відбувається все відразу, тобто все творіння в центрі уваги, в єдиному моменті, нема нічого поза сприйняттям.

Крім теперішнього моменту нічого не існує, все є в теперішньому моменті. В ньому проявлене буття.  В ньому ВСЕ БУТТЯ, не половина, не один чи одна особа, один вимір, одна історія, одна істота. В моменті все Творіння в момент проявлення, отже момент проявлення ОДИН.

Читать дальше →

Марія Воробець: Дія

389421db2cbcf554a907329f4ff01ef3«…Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства!» Никодим запитав Ісуса: «Як може людина, будучи старою, народитися? Чи може вона вдруге ввійти в утробу своєї матері й народитися?» Ісус відповів: «Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться від води й Духа, не може ввійти до Божого Царства! Народжене від тіла є тіло, а народжене від Духа є дух. Не дивуйся з того, що я сказав тобі: Вам потрібно народитися згори…» (Івана 3:3-7).

Матеріальний — Духовний світ, Тональ – Нагваль, Щільний – Тонкий простір…. Визначень багато у людському словнику.

Для людського розуму Духовний світ здається чимось незрозумілим, а отже піддається сумнівам. Людський розум опирається на події, проявлені, побачені, почуті, тобто на все що відбувається в процесі зовнішнього сприйняття. Він черпає знання в зовнішньому світі завдяки вже існуючим догмам, тому світ для того розуму сприймається як щільний, існуючий непорушно. Закони щільного світу, визнані завдяки існуючій програмі здаються для розуму непорушними.

Звідки виникла уява про непорушність, про незмінну щільність матерії? Читать дальше →

Мария Воробець: Три бога

8vZGSgk2Tz4«35. Иисус сказал: Там, где три бога, там боги. Там, где два или один, я с ним. » (Ев.Фомы).
Человечество во все времена лелеяло связь с Духовным миром, иначе его бы просто не существовало. Основа человеческой природы через темноту невежества всегда передавала истинные знания. Даже в самые плотные времена теплилась вера в то Высокое, то непознанное, что придет и поможет. Орнаменты трипольцев говорят об их высоком сознании, пребывании в другом, не разделенном состоянии восприятия.

О каких Трех Богах говорил Иисус, которые являются Богом? Кто такие два и один Бог?

Общественное сознание человечества, которое воспринимает мир сквозь призму разделения, видит только так называемую Третью часть своей природы, то есть плотную материю, поверхность бесконечного айсберга, то есть воспринимает себя как плотный физический объект. Плотную материальную субстанцию, то есть физическое тело Христос называл одним Богом.

загружено

Читать дальше →