Марія Воробець: Дзеркало

зеркало-106630Пелюстками троянди білої
Вкрито реальність твого серця!
Ти посміхнись в люстерце
До досконалості зрілої.

Ти посміхнись в свою Душу,
Де голубами-птахами
Бо відповідними знаками
Одухотворено сушу.

Ти посміхнись у просторі
Над вітровіттям тиші,
Загустотілі Ріші
Непроговіють осторонь.

Непродрімають хмарами
Обоєроздуту мантру,
З білого потіку гарту
Прийметься мить роздарами.

Прийметься сок вишнистості
Крізь розговілу зримість,
Ти мені свою милість
Розповновів в очистості.

В погляді звукоряду
Твоєї гармонії
Серця твого кокофонії
Просимфоніли розраду.

Окозабликані вервиці
Сонячного проміння
Крізь мислеобрази сині
Попроникали в сфериння. Читать дальше →

Марія Воробець: Пастораль

images (1)Тебе, Народжений, тоді смерть не торкнеться,
Коли зумієш усвідомити буття,
що є в  тобі
І радість усміхнеться
Як прояв вічної присутності життя.

Тоді лиш зможеш проживати Силу,
Що зветься Духом що жиє в усім,
Як світло розуму прийде до Миру
Й побачить істину у світі цім!

Коли приймеш, що світ є досконалим,
Все по закону рухається, мчить,
Не буде в розумі твоїм страху ні скону,
Коли відчуєш ти безмежну мить!

Яка існує без кінця й початку,
Що в суті своїй є одне і те ж!
Знайдеш на всі питання ти відгадку,
Коли побачиш світ у розвитку без меж!

Коли твій осуд перейде у знання
Що все є проявом твоїх думок,
Закінчиш пошуки свого блукання
У сні, ілюзії

Читать дальше →

Мирия Воробець: Легко ли богу быть в человеке?

 

LordOTRingsFellowship_025PyxurzНейробиологи, работая над вопросом принятия решений нашим мозгом, пришли к выводу, что решение в мозгу принимаются за 30 секунд до того, как человек об этом знает. То есть информация принята до получения и обработки ее мозгом.

Кто или что получает информацию, принимает решения раньше чем об єтом знате человек?

Человеческое восприятие происходит в точке восприятия, разделенной от восприятия настоящего наблюдателя.

Сначала восприятие происходит Душой — это верное, ПРЯМОЕ восприятия, которое всю информацию принимает правдиво, без искажений, то есть в контакте с  настоящей действительностью

Через 30 секунд человек принимает решение, то есть знает УЖЕ ДРУГУЮ ИНФОРМАЦИЮ, хотя по характеру  ту же, но уже с другого ракурса. Именно этот Ракурс восприятия является иллюзорным, а воспринимается как единоверная информация.

Почему так происходит? Читать дальше →

Марія Воробець: Чи легко богу бути в людині?

LordOTRingsFellowship_025Pyxurz Нейробіологи, працюючи над питанням прийняття рішень нашим мозком, прийшли до висновку, що рішення в мозку приймаються за 30 секунд до того, як людина про це знає. Тобто інформація прийнята до подання її в мозок.

Хто чи що сприймає інформацію, приймає рішення?

Людське сприйняття відбувається з точки сприйняття, відділеної від  сприйняття справжнього приймача.

Спочатку сприйняття відбувається Душею – це вірне, ПРЯМЕ сприйняття, яке всю інформацію сприймає правдиво, без викривлень, тобто бачить справжню дійсність.

Через 30 секунд людина приймає рішення, тобто знає ВЖЕ ІНШУ ІНФОРМАЦІЮ, хоча по характеру ніби ту ж саму, але вже з іншого ракурсу. Саме цей Ракурс сприйняття являється ілюзорним, а сприймається як єдиновірна інформація.

Чому так відбувається? Читать дальше →

Мария Воробець: Что? Кому?

«Вер много, а дух один. И в тебе, и во мне, и в нем. Значит, верь всякий своем духу, и вот будут все соединены. Будь всякий сам поСКРЕПА ДНЯ: Геть московський патріархат!: http://divannaya-sotnya.com.ua япончик и кирилл - одно целое себе, и все будут заодно. »- Слова Старика из романа Льва Толстого« Воскресение ».

Вспомнилась одна старая притча. Художник  задумал передать на полотне образ Иисуса Христа. Долго искал он человека, внутреннее и внешнее состояние которого могло бы хоть как-то соответствовать великому образу. Наконец удалось ему найти парня в церковном хоре одной из местных старых церквей. Парень сиял чистотой и добротой и был достоин позировать. Радости художника не было предела. Собрав все свои умения, мастер наконец воплотил задуманное.

Прошло много лет, не мало людей передал в своих работах художник, разные характеры, судьбы. Но в один прекрасный день пришел к выводу, что не все образы смог показать людям, что есть такой, которого нужно остерегаться. И пошел художник на поиски такого образа. Читать дальше →

Марія Воробець: Там, де ти є

 З периферії сприйняття розділеного світу
Свідомість бавиться моментами буття.
В розділенні понять про світ людей, лиш діти
Не розділяють мить, бо є самим життям.
Дитя живе тепер, не знаючи про завтра,
Не судячи як там вчорашній день.
Поняття меркнуть в просторі азарту
Займати погляд жвавістю пісень.
Пісень про бджілку, синю хмару в небі,
Про спокій сонця, радість джерела,
Про тиху суєту усіх, кому щось треба,
Ясність польоту сизого орла.
Чи бачиш ти як легко плачуть діти?
І як сміються, радість підійма?
Дитячий сміх летить як літній вітер,
Дзвенить дзвіночком в легкості буття.
Дитяче розуміння витіка із серця,
Не знаючи де інший витік сприйняття,
Та батьківська порада вводить в круговерті
Людської міри, в складності буття.
Що бачиш ти – там твоє розуміння,
Країна проживання, твій потенціал. Читать дальше →

Мария Воробець: Пальцем в небо

Самоусвідомлення, визнання дійсності існування того хто усвідомлює саме існування, сприйняття дійсності відбувається в момент сприймання. Сприйняття відбувається вже, тепер, в цей момент – це і є взаємодія зі світом, буття в тепер. Нічого крім тепер не існує, світ сприймається тут і зараз. Той хто сприймає, втілена Душа спочатку не визначає, не усвідомлює форму свого перебування в просторі. Коли народжується дитина, її свідомість вводять в форму, з якої відбувається сприйняття словами: «Кажи – я Таня чи Петя…», вказуючи на тіло. Дитя оглядає руки, все тіло, звикаючи до нового місця перебування, але в перші місяці дитя не показують в дзеркало, пояснюючи словами: «щоб не налякати», тому що сприйняття дитини не має чітко визначеної точки сприймання, дитя сприймає в ширшому діапазоні.  Переймаючи навики сприйняття оточуючих, пізнання світу відбувається за допомогою органів сприйняття фізичного тіла, так внутрішнє сприйняття переключається на зовнішнє.

З середини на зовні, з центру буття вивертається Творіння. Людина – Бог в прояві, не навпаки (розум сприймає навпаки). Все, що створено нею в Творчому стані – вийшло з потоку Творця. В живому стані Буття людина сприймає світ яскраво, помічаючи красу Творіння, кожну деталь, частинку як суть одного єдиного цілого. Сприйняття в єдності перебуває в теперішньому часі, простір ніби завмирає в первозданності живої краси. Таке сприйняття відбувається все відразу, тобто все творіння в центрі уваги, в єдиному моменті, нема нічого поза сприйняттям.

Крім теперішнього моменту нічого не існує, все є в теперішньому моменті. В ньому проявлене буття.  В ньому ВСЕ БУТТЯ, не половина, не один чи одна особа, один вимір, одна історія, одна істота. В моменті все Творіння в момент проявлення, отже момент проявлення ОДИН.

Читать дальше →

Марія Воробець: Дія

389421db2cbcf554a907329f4ff01ef3«…Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства!» Никодим запитав Ісуса: «Як може людина, будучи старою, народитися? Чи може вона вдруге ввійти в утробу своєї матері й народитися?» Ісус відповів: «Знову й знову запевняю тебе: коли хто не народиться від води й Духа, не може ввійти до Божого Царства! Народжене від тіла є тіло, а народжене від Духа є дух. Не дивуйся з того, що я сказав тобі: Вам потрібно народитися згори…» (Івана 3:3-7).

Матеріальний — Духовний світ, Тональ – Нагваль, Щільний – Тонкий простір…. Визначень багато у людському словнику.

Для людського розуму Духовний світ здається чимось незрозумілим, а отже піддається сумнівам. Людський розум опирається на події, проявлені, побачені, почуті, тобто на все що відбувається в процесі зовнішнього сприйняття. Він черпає знання в зовнішньому світі завдяки вже існуючим догмам, тому світ для того розуму сприймається як щільний, існуючий непорушно. Закони щільного світу, визнані завдяки існуючій програмі здаються для розуму непорушними.

Звідки виникла уява про непорушність, про незмінну щільність матерії? Читать дальше →

Мария Воробець: Три бога

8vZGSgk2Tz4«35. Иисус сказал: Там, где три бога, там боги. Там, где два или один, я с ним. » (Ев.Фомы).
Человечество во все времена лелеяло связь с Духовным миром, иначе его бы просто не существовало. Основа человеческой природы через темноту невежества всегда передавала истинные знания. Даже в самые плотные времена теплилась вера в то Высокое, то непознанное, что придет и поможет. Орнаменты трипольцев говорят об их высоком сознании, пребывании в другом, не разделенном состоянии восприятия.

О каких Трех Богах говорил Иисус, которые являются Богом? Кто такие два и один Бог?

Общественное сознание человечества, которое воспринимает мир сквозь призму разделения, видит только так называемую Третью часть своей природы, то есть плотную материю, поверхность бесконечного айсберга, то есть воспринимает себя как плотный физический объект. Плотную материальную субстанцию, то есть физическое тело Христос называл одним Богом.

загружено

Читать дальше →

Марія Воробець: Різдво

4ee570ea1eb9bdb4263b8a3fa59ec1e8_i-586Пішла убрід, нестримно, як дитина,
Побігла похапцем, розгойдуючи світ,
У сні земнім гляділася картина –
На вістрі списа люд, позаду всіх…

А люд терпів, збивалися майдани,
А люд стогнав хоч тліли ліхтарі,
Осліплені невидимим тираном
Люд у стражданнях проживав віки.

Забилось Серце і в граніті ночі
Заблискав невідомий діамант,
Затихло все, відкрились тільки Очі
І Погляд розколов каміння стан.

Бездонний взір глядів із щойномиті –
Даючи віддзеркалення Єства
Всього що є, і враз тумани ситі
Зникали в першосяйві джерела.
Читать дальше →

Марія Воробець: Таки Рай

a_9a43cadbВигнання з Раю — забуття, вхід в вивернуте сприйняття. Бог — це все що є, а вивернуте сприйняття — це розділення. Але саме завдяки вивернутому сприняттю свідомість ідентифікувала себе, інакше кажучи пізнала самість, індивідуальність об»єкту зсередини. Разом з тим ніхто душу не виганяв з Єдності, це так званий експеримент Духу, в якому точка сприйняття відчуває себе відділеною від навколишнього, а отже від першопричини. Таке випробування дає змогу відчути, визначити чи можливе Творіння без Творця і чи Творець можливий без Творіння. Творець завдяки Творінню пізнає себе і Творіння пізнавши себе — пізнає Творця.
А ось як це відбувалось — відбувається — історія відкриватиметься для людського сприйняття. Цікава історія, яка також є статикою, тому що те що відбулось, матеріалізувалось — минуле), а минуле вже є і нікуди від нас не ділось, отже всередині нас. Всіх людей. Тільки забуття — вивернуте сприйняття не дає змогу згадати чим-ким людина є.

Сама думка – минула, тому що вона виникла з причини, а причина завжди в минулому. Тому люба думка ілюзорна, вона виникає з минулого. Отже все, що виникло з причини не може бути дійсністю, дійсніть в несотворенному, вона те що є.
Читать дальше →

Марія Воробець: Процес дихання (стан пізнання — творення і творіння водночас)

(розуtumblr_nuy58fxVPo1qzix81o1_540міння суті процесу змінює його)

Процес Дихання – спосіб пристосування до середовища, в яке ввійшла свідомість для пізнання. Для пізнання кого, чого, для чого? Для пізнання можливостей Творення в Космосі (в порядку) нашого Всесвіту. Що таке порядок – по рядах, тобто система.

Що таке СЕРЕДОВИЩЕ? Дуже добре українське слово, яке повністю відображає значення. Ти – свідомість знаходишся серед, тобто посередині, а навколо відбувається… що? Відображення твоєї середини.

Народжуючись у трохвимірний стан  ( СТАН  ПІЗНАННЯ — ТВОРЕННЯ І ТВОРІННЯ ВОДНОЧАС) свідомості, свідомість приходить в завершальну стадію пізнання порядку Всесвіту, найщільнішу, тобто в прояв менталу всіх аспектів Творця.

Втілюючись в більш щільний, новий для сутності порядок, сутність пристосовується до даного способу живлення.

Протягом існування в даному просторі, завдяки пізнанню станів перебування в середовищі, тіло (фізичне) як інструмент пізнання може перебувати і змінювати стан завдяки зміні стану свідомості. Фізичне тіло є частиною всієї свідомості людини, сутності. Тіло знаходиться, є результатом того чи іншого стану Душі. Фізика, тобто здоров’я тіла повністю залежить від стану Душі, яка втілюється, тобто Створює те тіло. Помилкове розуміння ролі фізичного тіла як до змінної одежі дає помилкове відношення до нього. Тіло є невід’ємною часткою процесу Творення, тому смерть, втрата фізичного тіла – це втрата усвідомлення закону Буття, яка приводить до нецілісного стану, що змушує відбуватись повторенню кола пізнання того ж щільного стану. Доки Душа не прийде до цілісності, тобто доки не відбудеться Єднання Тіла, Душі і Духу – доти Душа крутитиметься в колесі народжень.

Що таке Народження?

Народження – це Забуття. Втілення в трьохвимірний світ – це забуття Душі. Читать дальше →

Марія Воробець: За межею смерті

  ЗА МunnamedЕЖЕЮ СМЕРТІ

Душа – свідома субстанція, яка є вічною, безкінечною. Це аспект Бога, який невіддільний а отже водночас є єдиною Сутністю. Потенція прояву Душі розкривається по мірі розширення усвідомлення світосприйняття залежно від місця втілення, стану  точки реалізації втіленої Душі.

По мірі розвитку Душі від пізнання себе частиною навколишньої природи буття того пласту реальності, в якому Душа відбуває втілення, вона проходить різні стадії пізнання до прийняття себе єдиною з Монадичною системою аспектів Душі, потім і до усвідомлення Єдності Буття в собі, тобто до свого Первородного стану. Читать дальше →

Марія Воробець: Дихання

images (1)

Кожна людина дихає по-своєму, але нажаль бідьше 90 відсотків жителів землі дихають м’яко кажучи не вірно. Від процесу дихання повністю залежить життєдіяльність людини.

ДИХАННЯ

Як дихає людина в утробі матері? Чому народження в воду – природніший спосіб прийти в світ?

Якщо ці запитання не випливали у вашій свідомості, слід їх собі задати. Чому маленька новонароджена, та й взагалі в перші місяці життя дитина може довго знаходитись під водою без  всіляких зусиль, без ДИХАННЯ!?

pdC6mВзагалі дихання  залежить від рівня сприйняття людини.

Вся система тіл людини виглядає точнісінько як система тіл Всесвіту, тобто  як живий, здійснюючий  постійний рух Тор. Скрізь наші тіла проходить так звана пранічна трубка, по якій постійно проходить Ефір – енергія, завдяки якій відбувається життя у Всесвіті. Ефір є різної щільності, від ефіру, з якого створена, підтримує життя матерія до найтоншої енергії, яка структурує всі світи.

Ефір – енергія, завдяки якій існує все живе й не живе, що заповнює і тримає світи. Цей ефір і живить наші тіла, входячи в пранічну трубку, протікаючи крізь всі тіла. Чим щільніша матерія – тим щільніший ефір.

Цим ефіром і дихають новонароджені і ще не народжені люди. Коли людина народжується – ще деякий час її дихання відбувається крізь тім’я, потім змінюючи сприйняття, зрівнюючись зі сприйняттям навколишніх, дихання поступово переходить на легеневе. Легеневе дихання – поверхневий процес живлення повітрям, який не є зовсім природнім для людини. Поверхневе дихання приводить до руйнування тіла, так як повністю залежить від стану навколишнього середовища, Пранічне дихання – внутрішнє Живлення, тобто внутрішнє дихання, якому нічого з навколишнього середовища зашкодити не може.

Коли людина переходить до пранічного дихання – нашого природного дихання, вся структура фізичного тіла починає змінюватись, трансформуючись, вдосконалюючи свою природу до первинного стану, очищуючи все.

Як повернутись, або як навчитись Дихати правильно? Це запитання постійно звучить.

Читать дальше →

Марія Воробець: Пряма передача

97_27_972742_1352140252Євангеліє від Йоана.3.Розмова Ісуса з Никодимом

… Ісус і мовив до нього: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого Царства.»

4.Никодим же йому: «Як може чоловік уродитись, коли вже старий? Чи спроможен же він увійти знову в утробу матері своєї та й народитись?»

5.Відрік Ісус: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже.

6.Що народжується від тіла — тіло, а що народжується від Духа — дух.

7.Не дивуйся, що я сказав тобі: Треба вам уродитися з висоти.

8.Вітер віє, куди забажає, і шум його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди відходить. Так бо і з кожним, хто народжується від Духа.»

9.Озвався Никодим і мовив до нього: «Як воно може статись?»

10.Ісус же до нього у відповідь: «Ти вчитель Ізраїля, а того й не знаєш?

11.Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, а свідчимо про те, що бачили, — ви ж свідчення нашого не берете до уваги.

12.Говорив я вам про земне, а ви не віруєте, — як же увіруєте, коли вам про небесне говоритиму?

13.Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий! Читать дальше →