Марія Воробець: Усмішка

Результат пошуку зображень за запитом "иллюстрация смех ребенка"

На Крилах Духу вірш сягає  світла,
У вічносяйво ріє сприйняття,
Буття в моменті, істинне буття
Проймає написання зримих літер.

Розквітла усмішка в обличчі малюка —
Дитина тішиться зеленою травою
І перші кроки босою ногою
Упевнено веде Душі рука.

Ось небокрай співанку виграва,
Проміння сонця радісно голосять,
Виблискує від променів волосся
Густих полів, виспівує трава.

А гори розповідь свою ведуть,
Струмками вимовляючи веління
Про мир і злагоду всього творіння,
Життя проторює блаженний вічнопуть.

Триває малозрима круговерть
Взаємодії величі в малому,
Усе вкладається в диханні твому,
Усе ось тут, не клапоть і не чверть.

Працює безконечність в кроці тім
Що перший раз відміряла дитина
І ненаситна вічна та година,
Бо в оці птаха крутиться Земля.

Голосокрилий Дух дзвенить єством,
Ніщо в усьому радісно говіє,
А плід нестримно соком миру зріє
І ясносвіт  наповнює теплом.

03.02.2020

Марія Воробець: Істинне   

Результат пошуку зображень за запитом "иллюстрация любовь"

Не потребує доказів Душа.
Чарівність діаманту не з оправи,
Не змінять блиск його людські забави,
А міцність не візьме лезо ножа.

Не потребує доказів любов.
Її вселенська сила не в визнанні,
Не подолає величі  вигнання,
Краса ЇЇ не в розмаїті мов…

Не потребує доказів Творець –
Що є Любов, бо Здійснює Душею
Усе Живе!
Все решта за імлею…
Одухотворення Одне Життя Вінець!

03.02.2020

Марія Воробець: Плазма

Плазма                                                

Всі стани створені тобою —
Речовина передає
Що роблять в просторі обоє —
Любов і его, що з них є?

Як є любов – тебе багато,
Ти всюди в злагоді з усім,
Тебе возносить вічне свято
Того що є у святі цім.

Є цей момент, який нічого
Не означає у житті,
Ознака має відлік того,
Що его мітить у тобі.

І як сплелись в єдиній стрічці
Життя і вічність ? – маєш знак.
Невмотивована дволикість
Дає буттю звучати в снах.

29.12.2019

Марія Воробець: Дзеркало

Все стало не відразу – в перспективі,
В свідомості єдиного буття…
Спочатку було поле, в Божій ниві
Дано відразу все —  буття й життя!

Закон один для всього існування!
Одна основа, дзеркало одне…
Спостерігай сюжет без зволікання,
Щоб не втягнуло в мариво сумне…

По ниві колосилися зірниці,
Священнозірря проявляло мить,
Над полем переспівом райські птиці
Звучанносвітло сіяли блакить.

Говіла радість в вічнім передзвоні,
Єдиносущність маючи в бутті,
Не ставлячи в говінні перепони,
Без часу й простору у думці та меті.

Тривалість Раю відліку не знає,
Не має вічність місця і числа,
У Дусі Все – не зірка в небі сяє,
А сяє Сила Вічноджерела!

І сяйво це горить у кожнім серці,
Бо всі серця живуть одним вогнем,
Та Перст Творця створив стійке люстерце,
Щоб ззовні оглядать своє лице.

А відображення сприймаючи Творіння
За власність, відображення Вітця,
Без перепон вступило в управління,
Привласнивши Гармонію Творця.

У віддзеркаллі тім є і сонце й зорі,
Живі істоти проживають дні,
Все ніби дійсне, та всі ті простори —
Лиш спостереження в неспанім сні. Читать дальше →

Марія Воробець: Казка

Казковість проявляє мить світання,
Наповнює жаданим всебуттям,
Ось Сонце посміхається життям,
Дарує радість вічноіснування.

Барвистим подихом зійшло до всіх Тепло –
Тепло відношення крізь кожне серце зрушить
Намерзлу кригу поглядів байдужих,
Пройме той Дух що буде й що було…

Прокинеться Земля від блуду дум,
Від ненаситних сумнівів, незнання,
Відкриє в миті тут всеіснування,
Розвіявши тривогу, хіть та глум.

Проявлено Одне – Жага Життя,
У рівновазі Життєрадість, Живість,
Свідомість розгортається щасливо,
Всесильну мить осмислює дитя.

18.18. 22.11.2019

Марія Воробець: Звук

До висоти звучання Раю
Скрізь налаштовуй відчуття,
Гармонію простобуття
Приймай у просторі розмаю.

До звукоряду доброти
Вирівнюй своє існування,
Щоб все твоє велике знання
Прийшло до — з Всесвітом на Ти.

Перебуванням Тут Тепер
Наповнюй силу свого діла,
Тоді рушатимеш ти сміло,
І вміло Думу проявля.

22.11.2019

Марія Воробець: Вісь

Йду, не ступаючи ні кроку,
Йду не торкаючи роси,
Йду без дороги і без року,
Іду спромігшись довести

Вісь світу в центрі кругозору,
Щоб коромисло світлосфер,
Урівноваживши опору,
Прийняло вимір тут тепер.

Рівняє вісь вогненне серце,
За склом земного ліхтаря
Не віск, не пристрій, не люстерце –
Свідомо світиться Земля.

Свідомо гріє серце груди,
Свідомих тіл ясний політ
Перебуваючи усюди
Тримає яснокрилий світ.

Йду споглядаючи світання,
Пройнявши віссю  земний центр,
Любові первісне звучання
Добром наповнює  момент.

23.32  26.10. 2019

Не тлінне я сидить на вищім троні,
Що спогляданням творить ясносвіт,
Не в золотій,  у сонячній короні
Розносить істини блаженну мить..

За межі дум звучатиме світання,
Хвиленаситно радість проявля,
Основозвісні мають існування,
Суттєясне говіє немовля.

Звучить основа в вічнім поміжмежжі,
Суттєріздвяні  розвива світи….
Май лиш Одне, все інше безбережно
Зуміє розкриватись і цвісти.

26.10.2019

Марія Воробець: Твори!

І ясна голова у мене,
Сизий млин тихо меле зерно…
Ще на дубі все листя зелене,
А Душа споглядає кіно

Про розмай. Набувається тиша
Переспівом горластих струмків,
Голубінню Земля наша дише,
Височінь заповняє мотив.

Ясно сонце розводить руками,
Ясноцінно свій твір промовля,
Всюдисуть проявля між думками
Зриму Радість жаданого дня!

Сопілки налаштовують вітер
І розносить природа дари,
Посміхнись до написаних літер,
Просторове блаженство бери

І неси!!! Хай кивають графіти,
Креслять в залишку сну циферблат.
Не губи, хай ці первісні квіти
Спонукають знайти думці лад.

Променіє забута світлиця
Вічних пращурів в миті буття,
Проявляються мудрості лиця,
І звучить Зореспівом Земля!

21.09.2019

Марія Воробець: Хто як не ми?

10

Бездонна Зірка сяє над курганом
Стражденних дум, розгублених очей.
Хто як не ми, пізнавши тиск тирана,
Знайдем свій шлях до втілення ідей?

Де розгорнеться слава Миролюбства,
Високих знань про Єдність, Силу, Міць!
Хто як не ми, заміним гніву згубу,
На світ натхненних радісних облич?

Хто як не ми, у стані супокою,
Славетностворим  райську дійсність Тут?!
І як не нам, узявшись всім юрбою,
Позбавитись залежності і пут?!

У нас є все для нашого зростання,
У нас є розум, руки і Серця!
Візьмімо це і в мудрім поєднанні
Впровадимо для світлого життя!

09.40 01.07.2019

Марія Воробець: Хай буде так

Результат пошуку зображень за запитом "илюстрация добра"

Хай буде так –
Любов у кожнім вдосі!
Любов із серця силою сія!
Хай буде мир,
І сміх у стоголоссі!
Можливими хай будуть наддива!

Хай буде рай навколо, хай в оселі
Достаток, затишок панує повсякчас!
Хай будуть в ній всі ДУЖІ І ВЕСЕЛІ!
Хай все вдається в кожного із нас!

Хай розвиваються уміння й вдача!
Енергія хай повнить всі тіла,
Хай розв’язанна буде та задача
Яку вирішувать раніше не могла!

Хай чують всі на небі, в океані,
По всій Землі хай чутка та іде —
Можливо все!
Можливість вся у знанні
Що сила в волі полюбить усе!

Прийняти все, бо все є бездоганне!
Творець в творінні розвива Творця!
Даруй любов у всьому, в спогляданні!
Даруй себе – в реальності митця!

13.06. 2019

Марія Воробець: Радість

Результат пошуку зображень за запитом "радость жизни иллюстрации"

Радість бездонна наповнює груди,
Радість крізь все що було,
Радісно сяє прекрасне усюди,
Радість знесилює зло.

Радість у вдосі, радість у русі,
Радість у кожнім стеблі,
Радість у миті, радість у Дусі,
Радість на світлій Землі!

Радість блаженна змиває сумління,
Радість дає силу й міць,
Радість розумна, радісне вміння
Сяє в бутті земних лиць.

Діє єством, виліковує рани,
Зцілює розум і слух,
Радість всесильна і всеблаганна,
Радість пробуджує Дух.

Радісно сонечко грає промінням!
Радісно світ ожива!
Мудрості вічної радість веління,
Радість – любові жнива.

13.06.2019

Марія Воробець: Вседуша

Результат пошуку зображень за запитом "фото солнца"Моє тіло – Душа

Розгорни неспіша

На ввесь світ розпрямляючи крила
Суть всевищого Дня,
Світлоносного Я —
Звідки грає мелодія мила…

Звідки ллється потоком всесвітнє ім’я,
Звідки праведно всім посміхнеться
Твоє справжнє єство
Твоє чисте добро
І Любов’ю все Тіло займеться!

Тіло всесвіту дум,
Де ховається сум,
Де життя невгамовно блукає
Поміж вжитих рядків,
Поміж збитих років,
Поміж задумів все обіймає!

Горне радісно хвиля любові усіх
І наповнює думу звучанням
Про всезнання Одне,
І про Світло Ясне
Що у вічності мить всеприймання.

Все приймає Любов,
Все здіймає Любов
І всесильно відроджує вміння
Бути тут і Тепер
Звідки звук світлосфер
Розмайнув всюдисуще говіння.
Життєдайного сну
І крізь мить всеясну
Розпочалося Боже Творіння!

12.06.2019

Марія Воробець: Безпосередність

 Ð ÐµÐ·ÑƒÐ»ÑŒÑ‚ат пошуку зображень за запитом "иллюстрации света"

Первовміст проявляє галузку провиддя
Первородно звиваючи простір Творця,
В танці звуку статевофотоноблакиттям
Розгортається Літо в картині митця.

Свистолунно гаює надріблена тиша,
Капне пензлем світанок між очі пітьми,
Вітрогінно завдячить торнадовозвишшя
Всюдираю сотвореноріддя мости!

Перволуння прорветься крізь ситосплетіння
Гулу цифрозакручених гратів мізок,
Є Єство  голубів і ніяке сумління
Не зачинить Голосся Творця на замок.

Є маєття розмаю святенних зображень!
Всюдирайство провиднило око митця,
Кодом Духу Життя, світлом уповноважень
Всюдисвятістю всього Земного лиця!

Рукодай над рікою співає молитву
Сили руху матерійотворень всього,
Гайоросся світає, змиваючи битву
В перекрут торовиддя у БЛИСК ОДНОГО! АМІНЬ

30.05.2019 16.00

Марія Воробець: Повноті


Повноті притаманне мовчання.
Не народжує гомін ідей.
Споглядання, тонке міркування
Впорядковує думку людей.
На зорі птах оспівує промінь,
Лист шепоче траві настрій дня,
Оприроднена думка доходить
До вселенських законів буття.
У природи нема ієрархій,
Прагма-літик природі не друг.
Повноваження, лідерство партій
Для природи то навіть не звук.
Не рахує рух дійсності гроші,
Не важливий для дуба кордон,
Соловей свою пісню розносить
По Землі не міняючи тон.
Лиш людна — в порівнянні не вдати
Ні до яких природних істот
Розділила планету на грати,
Нищить світ до болючих пустот.
Хто і як в досконалу природу
Сприйняття раю тут і тепер
Ввів нечувану сонцем зневагу
До землі, лісу, чистих озер?
Звідки взялась ворожа програма
В мізках людства, елаймент тут чий?
Як красот всеземних панорама
Лиш нажива на шлунок кутий.
Як і хто скрізь розніс ненажерство,
Ненаситність, ідею бабла?
Звідки в думці обман, лицемірство
Як людина блаженна була?
Не працює в природі копілка,
Рух буття не підкупиш нічим,
Не прикрасить реальність горілка
Доки люд до природи глухий.
Тільки святість природи не в шлунку,
Не в розведенні псів для розваг.
Пізнання розмаїття в гатунку
Сприйняття бути з СВІТОМ В ЛАДАХ!

22.22    26.05.2019