Марія Воробець: Беркут

Беркут пильнує, все бачить і знає,
Видиво в зорі трима,
Звідки омана імли виринає,
Тому рятунку нема.

З ясних очей вилітають іскриці,
Промені світять крізь мряк,
Озолотіли вогненно Зірниці
В ясних, чуттєвих Серцях.

Обрій палає в свідомому взорі,
Полум’я Світом літа,
Світло будує Ментальну опору,
Вихорем думка зліта

Над виднокраєм, регоче над планом
Недовимовних «еліт»,
Над зубожілим, розгубленим станом
Тих хто руйнує наш Світ.

Сонячний вітер ввійшов в кожну думку,
Зцілення ясність несе,
Беркут в польоті розкрив всі рахунки,
Стало прояснено все.

Мотлох страху розчинився над світом,
Беркут з Творцем заодно,
Не підчиняйся бездухим «елітам»,
Кінчилось їхнє кіно!

19.03.2020

Марія Воробець: Чисте поле

ЧИСТЕ ПОЛЕ                          

Всі думки віддзеркаленням падають  вверх,
Надуваючи простір астральний –
Там формує події всіх дум режисер,
Проявляючи вимір реальний.

В ноосфері, над нами, ти твориш свої
«Випадково-раптові» події,
Несвідомо утворені мисле-рої
Проявляють усі людські мрії.

Все здійснилось, бо думці нема вороття,
Все змальовано в твоїм довкіллі,
Всі думки і слова, що сплела голова,
Не розвієш  шамановим зіллям.

В чистім полі колосся налились Добром
Серця світу – із ним поєднайся,
Чисте поле не гонить думки мідяком,
Тиша Серця говорить без фальші.

5.03.2020

Марія Воробець: Подяка

ПОДЯКА

Довіра до самого існування,
Подяка Всесвіту за все, що всюди є –
Найкраще усвідомлення, пізнання,
Найвища дія, що життя дає.

Подяка щира двері відчиняє,
До стану задоволення веде,
У задоволенні найвище Сонце сяє,
У  прийнятті потік часу не йде.

У гаразді тобі всього доволі,
Навколо все складається у стрій,
У радості – життя у Божій волі,
Блаженно розвиває настрій твій.

Розкрита радість Серця рве кайдани,
Пуска на волю твою силу й міць,
У глиб Душі веде свідомі стани,
До Вічнообразу здійма примарність лиць.

Сила подяки Всесвіту нетлінна –
Її вібрація проторює шляхи
Крізь шум думок до Голосу, до Світла,
Крізь мряку сну в Божественні Світи.

Будь Тут в подяці, Серцем Дякуй Щирим,
Кращого ліку на Землі нема,
Лише тоді тебе з’єднає з Миром,
Як вдячний будеш за усе дарма.

05.03.2020

Марія Воробець: Вібрація

ВІБРАЦІЯ

Єдиний промінь світла творить життєсфери,
Життя у сферах радісно кипить…
Єдиносущна світлогінна мить
Виводить витвір на усі манери…

Єдиний Центр висвітлює буття
Гармонік. Промінь  радісно танцює,
Барвистий світла звук із Серденька Існує —
Всеіснування світить у життя.

Наповнює ЕНЕРГІЯ світи —
Із світла звуком набувають  знаки
І квітнуть в полі зорезвуком маки,
ОДНООСІБНО тишу проявля

12.21 4.03.2020

Владимир Тимофиив: Одна изцелей прогресса человека — увеличение свободы выбора в разных аспектах жизни


Экспериментальный текст.

Размышления вслух.

Человечество сейчас находится в растерянности в отношении постановки целей существования.

На предыдущем этапе капитализм ставил целью увеличение богатства.
Социализм грезил светлым будущим, но не очень внятно его описывал. Читать дальше →

Марія Воробець: Одне

 ОДНЕ                     
Життя є розігране свято,
Бува і веселе й сумне,
Народжень у світ є багато,
Просвітлення Є лиш Одне!
Усе із моменту узято,

І З МІСЦЯ ЄДИНОГО ВСЕ!

Народжень є дуже багато,
Просвітлення Є лиш Одне!
Думки і про Бога й про брата
Заводять у дійство складне,
Бо втілень є дуже багато,
Просвітлення Є лиш Одне!
І скільки б не мріяв пізнати
Про  сильне, найвище, святе,
Прозрінь є на світі багато,
Буття є всього лиш Одне!
Розквітне Любов необ’ята,
Помістиш у Серце усе,
Як вдячний ти будеш за Свято,
Як приймеш сумління своє.
 
Звучать  зореструни крилато,
Народжують  ХІД СПРИЙНЯТТЯ,
Життя круговертів  багато,
Просвітлення Ж без вороття!

12.02.2020                               

Марія Воробець: Усмішка

Результат пошуку зображень за запитом "иллюстрация смех ребенка"

На Крилах Духу вірш сягає  світла,
У вічносяйво ріє сприйняття,
Буття в моменті, істинне буття
Проймає написання зримих літер.

Розквітла усмішка в обличчі малюка —
Дитина тішиться зеленою травою
І перші кроки босою ногою
Упевнено веде Душі рука.

Ось небокрай співанку виграва,
Проміння сонця радісно голосять,
Виблискує від променів волосся
Густих полів, виспівує трава.

А гори розповідь свою ведуть,
Струмками вимовляючи веління
Про мир і злагоду всього творіння,
Життя проторює блаженний вічнопуть.

Триває малозрима круговерть
Взаємодії величі в малому,
Усе вкладається в диханні твому,
Усе ось тут, не клапоть і не чверть.

Працює безконечність в кроці тім
Що перший раз відміряла дитина
І ненаситна вічна та година,
Бо в оці птаха крутиться Земля.

Голосокрилий Дух дзвенить єством,
Ніщо в усьому радісно говіє,
А плід нестримно соком миру зріє
І ясносвіт  наповнює теплом.

03.02.2020

Марія Воробець: Істинне   

Результат пошуку зображень за запитом "иллюстрация любовь"

Не потребує доказів Душа.
Чарівність діаманту не з оправи,
Не змінять блиск його людські забави,
А міцність не візьме лезо ножа.

Не потребує доказів любов.
Її вселенська сила не в визнанні,
Не подолає величі  вигнання,
Краса ЇЇ не в розмаїті мов…

Не потребує доказів Творець –
Що є Любов, бо Здійснює Душею
Усе Живе!
Все решта за імлею…
Одухотворення Одне Життя Вінець!

03.02.2020

Марія Воробець: Плазма

Плазма                                                

Всі стани створені тобою —
Речовина передає
Що роблять в просторі обоє —
Любов і его, що з них є?

Як є любов – тебе багато,
Ти всюди в злагоді з усім,
Тебе возносить вічне свято
Того що є у святі цім.

Є цей момент, який нічого
Не означає у житті,
Ознака має відлік того,
Що его мітить у тобі.

І як сплелись в єдиній стрічці
Життя і вічність ? – маєш знак.
Невмотивована дволикість
Дає буттю звучати в снах.

29.12.2019

Марія Воробець: Дзеркало

Все стало не відразу – в перспективі,
В свідомості єдиного буття…
Спочатку було поле, в Божій ниві
Дано відразу все —  буття й життя!

Закон один для всього існування!
Одна основа, дзеркало одне…
Спостерігай сюжет без зволікання,
Щоб не втягнуло в мариво сумне…

По ниві колосилися зірниці,
Священнозірря проявляло мить,
Над полем переспівом райські птиці
Звучанносвітло сіяли блакить.

Говіла радість в вічнім передзвоні,
Єдиносущність маючи в бутті,
Не ставлячи в говінні перепони,
Без часу й простору у думці та меті.

Тривалість Раю відліку не знає,
Не має вічність місця і числа,
У Дусі Все – не зірка в небі сяє,
А сяє Сила Вічноджерела!

І сяйво це горить у кожнім серці,
Бо всі серця живуть одним вогнем,
Та Перст Творця створив стійке люстерце,
Щоб ззовні оглядать своє лице.

А відображення сприймаючи Творіння
За власність, відображення Вітця,
Без перепон вступило в управління,
Привласнивши Гармонію Творця.

У віддзеркаллі тім є і сонце й зорі,
Живі істоти проживають дні,
Все ніби дійсне, та всі ті простори —
Лиш спостереження в неспанім сні. Читать дальше →

Публикации профессора Ферхада Туранлы

Ферхад Туранлы, Prof., D. Sc., доктор історичних наук, профессор
первый вице-директор ИСАНС
https://www.facebook.com/ferhad.turanly
ferhadturanly@gmail.com

Публикации:

Turanly, Ferhad (2019)
Turanly, Ferhad (2019)
Turanly, Ferhad (2018)
Turanly, Ferhad (2017)
Turanly, Ferhad (2017)
Turanly, Ferhad (2017)
Turanli, Ferhat (2017)

Zaporog Kazaklarının Güney Karadeniz Sahillerine Düzenledikleri Seferler
Turanli, Ferhat (2016)
The problem of an intercultural dialogue in a multicultural society and searching for means of its solving
Turanly, Ferhad(2014) Читать дальше →

Марія Воробець: Казка

Казковість проявляє мить світання,
Наповнює жаданим всебуттям,
Ось Сонце посміхається життям,
Дарує радість вічноіснування.

Барвистим подихом зійшло до всіх Тепло –
Тепло відношення крізь кожне серце зрушить
Намерзлу кригу поглядів байдужих,
Пройме той Дух що буде й що було…

Прокинеться Земля від блуду дум,
Від ненаситних сумнівів, незнання,
Відкриє в миті тут всеіснування,
Розвіявши тривогу, хіть та глум.

Проявлено Одне – Жага Життя,
У рівновазі Життєрадість, Живість,
Свідомість розгортається щасливо,
Всесильну мить осмислює дитя.

18.18. 22.11.2019

Марія Воробець: Звук

До висоти звучання Раю
Скрізь налаштовуй відчуття,
Гармонію простобуття
Приймай у просторі розмаю.

До звукоряду доброти
Вирівнюй своє існування,
Щоб все твоє велике знання
Прийшло до — з Всесвітом на Ти.

Перебуванням Тут Тепер
Наповнюй силу свого діла,
Тоді рушатимеш ти сміло,
І вміло Думу проявля.

22.11.2019

Марія Воробець: Вісь

Йду, не ступаючи ні кроку,
Йду не торкаючи роси,
Йду без дороги і без року,
Іду спромігшись довести

Вісь світу в центрі кругозору,
Щоб коромисло світлосфер,
Урівноваживши опору,
Прийняло вимір тут тепер.

Рівняє вісь вогненне серце,
За склом земного ліхтаря
Не віск, не пристрій, не люстерце –
Свідомо світиться Земля.

Свідомо гріє серце груди,
Свідомих тіл ясний політ
Перебуваючи усюди
Тримає яснокрилий світ.

Йду споглядаючи світання,
Пройнявши віссю  земний центр,
Любові первісне звучання
Добром наповнює  момент.

23.32  26.10. 2019

Не тлінне я сидить на вищім троні,
Що спогляданням творить ясносвіт,
Не в золотій,  у сонячній короні
Розносить істини блаженну мить..

За межі дум звучатиме світання,
Хвиленаситно радість проявля,
Основозвісні мають існування,
Суттєясне говіє немовля.

Звучить основа в вічнім поміжмежжі,
Суттєріздвяні  розвива світи….
Май лиш Одне, все інше безбережно
Зуміє розкриватись і цвісти.

26.10.2019