Марія Воробець: Дзеркало

Все стало не відразу – в перспективі,
В свідомості єдиного буття…
Спочатку було поле, в Божій ниві
Дано відразу все —  буття й життя!

Закон один для всього існування!
Одна основа, дзеркало одне…
Спостерігай сюжет без зволікання,
Щоб не втягнуло в мариво сумне…

По ниві колосилися зірниці,
Священнозірря проявляло мить,
Над полем переспівом райські птиці
Звучанносвітло сіяли блакить.

Говіла радість в вічнім передзвоні,
Єдиносущність маючи в бутті,
Не ставлячи в говінні перепони,
Без часу й простору у думці та меті.

Тривалість Раю відліку не знає,
Не має вічність місця і числа,
У Дусі Все – не зірка в небі сяє,
А сяє Сила Вічноджерела!

І сяйво це горить у кожнім серці,
Бо всі серця живуть одним вогнем,
Та Перст Творця створив стійке люстерце,
Щоб ззовні оглядать своє лице.

А відображення сприймаючи Творіння
За власність, відображення Вітця,
Без перепон вступило в управління,
Привласнивши Гармонію Творця.

У віддзеркаллі тім є і сонце й зорі,
Живі істоти проживають дні,
Все ніби дійсне, та всі ті простори —
Лиш спостереження в неспанім сні.

У віддзеркаллі світом править дідо,
Що десь на хмарах ліпить ніч і день,
Усе вирішує за всіх крилатий лідер,
Не відпускаючи отару з жмень.

А вівці по команді п’ють, гуляють,
Йдуть на роботу, в церкву, інститут,
По тій команді в ближнього стріляють,
Оспівуючи цінність земних пут.

Про сприйняття таке пісень співають,
Доказуючи справжність їх отця,
За матрицю у вірі помирають,
Не відаючи Істини Творця.

Так крутиться те віддзеркалення нівроку
Фрактальних просторів намаявши віки,
Та скільки не вертись, з любого боку
У віддзеркаленні все діє НАВПАКИ!

7.12.2019

Детали Марія Воробець

У мене нема біографії, як Творець я народжуюсь в миті, просто Перебуваю в Присутності.

Добавить комментарий