Болгарське Нестинарство та римські Палії

Цікавим феноменом є болгаро-грецьке «ходіння босоніж по розпеченому вугіллю» — нестинарство (грец. nestia «вогонь, вогнище», nesteia «піст») — вогняні ігрища під флейту і барабан 21 травня в день, коли церква шанує ромейського імператора Констянтина і царицю Єлену (тільки в Странджанському регіоні, на південному сході Фракії; в деяких селищах — на Атанасів день, Ільїн день, на місцеве храмове свято), учасники яких відчувають крайні душевні муки перед тим, як увійти у вогонь, а після ігрищ відчувають надзвичайне полегшення і спокій: «… Проходження через вогонь сприймається ними як оновлення і досягнення більш високого духовного статусу (див. виникаючий в ці моменти дар пророкування; пор. також російських старообрядців — самоспалювачів, котрі сприймають самоспалення не як колективне самовбивство, а як очищення та досягнення безгріховного стану)…» [1], відповідає семантемі вставання, воскресіння (anastasis) [2]. Обряд передається тільки в родинах нестинарів — від батька до сина або дочки. Спосіб розташування гарячого вугілля колом і проведення танцю у вигляді кружляння наводить на здогад, що обряд є пошануванням Сонця. Тримаючи ікону св. Констянтина та Єлени і в трансі кружляющи по розпеченому вугіллю, опівночі дійства найстарший нестинар починає пророкувати про наступний рік як для всієї спільноти, так і для окремих людей.

Схожий обряд влаштовувався римлянами під час святкування Нового року — Palilia (Parilia), що супроводжувалося непристойними веселощами (пор. зі слов. масляницею: [3]), співами , запалюваннями соломи і проганянням через вогонь худоби, приганням через три розташовані у ряд вогнища, здійснюючи цим обряд «люстрації» — очищення (lustratio):

Hic ego pastoremque meum lustrare quotannis
Et placidam soleo spargere lacte Palem
(Tibull. I, 1, 35 — 36).

Етимологія слова Palilia (Parilia) виводиться з palea «м’якина», «солома» (пор. з дв.-інд. palavam, лит. pelus, латськ. pelus, pelavas, ст.-слов. плЪвы, укр. полова). Вогнище (flamma) Palilis нагадує російське Кострома — «ритуальна лялька з соломи» (від костёр — «вогнище») [4] та звідси — богиня з чоловічими рисами Pales, що пов’язана з худобою та пастухами і чиє ім’я пояснює назву Палатинського пагорбу (Mons Palatinus, Palatium), на якому і був заснований Рим (Roma): «…Напрошується висновок…, що святкування, присвячені Pales, влаштовувалися спершу власне на Палатинському пагорбі, який є початком Риму в просторі (пор. Palilia — початок року і Риму в часі)» [5].

1. Цивьян Т.В. Балканские дополнения к последним исследованиям индоевропейского мифа о Громовержце // Балканский лингвистический сборник. — М.: Наука, 1977. — С.177.

2. Цивьян Т.В. Балканские дополнения к последним исследованиям индоевропейского мифа о Громовержце // Балканский лингвистический сборник. — М.: Наука, 1977. — С.179.

3. Щербинина О. «Хулиган мальчишка я…»: Святочные бесчинства // Родина. — М., 1993. — №5-6. — С.106 — 110.

4. Топоров В.Н. Хеттск. PURULLIIA, лат. PURULLIIA, PALILIA и их балканские истоки // Балканский лингвистический сборник. — М.: Наука, 1977. — С. 132 — 134.

5. Топоров В.Н. Хеттск. PURULLIIA, лат. PURULLIIA, PALILIA и их балканские истоки // Балканский лингвистический сборник. — М.: Наука, 1977. — С. 132

Добавить комментарий