Марія Воробець: Потенція

Потенція розгойдує хрести
Між зірковидним полумям фіалки,
Голубить світлоокий взір русалки
Край гумору вселірної струни.
 
Свистить в розгоні вітер межи віт,
Розхитуючи абсолютну непокірність
Переконань про поділ і про рівність,
Про віддзеркалення невидимих воріт.
 
Несамовито ріже дуба світ
Замотеличений причиною сумяття
І сновидінь людських тріщить багаття
Займаючи відрослий пустоцвіт.
 
Розвіює крило тіні димка
Бджолиний ніс збира нектар годаті,
І осідла грозу,   в веснянім платті
Співає радість, силу розгорта …

19.06.2017

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Детали Марія Воробець

У меня нет биографии, как Творец я Рождаюсь каждое мгновенье, просто Пребываю в Присутствии.

Добавить комментарий