Марія Воробець: Будь Буттям! (вірш)

Де місце, звідки ти прийшов?
Де те, відкіль тебе принесло?
Чи явище твоїх думок
Крізь обрій небуття воскресло?

Що проявило цей момент
В якому ти усе побачив?
Навмисно обраний сегмент
Ким в просторі тебе відзначив?

Чим ти відчув своє єство,
Коли збагнув, що є навколо?
Що проявило світу поле –
Багатолике мистецтво?

Щось є..? За межами думок,
За тихим поглядом в незнання,
За коломисленим мовчанням
Хтось просто є. Завислий рок

Що проклада стежки життєві
Розчиниться як сни миттєві
Як станеш тим, чим диха Бог,
Бо то твоя єдина правда.

Все решта сон, буття – розрада,
Все є в Бутті і все є Бог.

У тім бутті – вся дійсність в миті,
Життя у вічнім первоцвіті,
У кожнім вдосі – рай небес.
Любов несе тебе на крилах,
Співає обрій, Дійство миле
Одухосяє земний хрест.

І обрій світлом засміється!
Живеться так, життям живеться
У святі дійсності всього.

13 01.2017

Don't be shellfish...Tweet about this on TwitterShare on Google+Share on TumblrPin on PinterestShare on LinkedInShare on FacebookEmail this to someonePrint this page

Детали Марія Воробець

У меня нет биографии, как Творец я Рождаюсь каждое мгновенье, просто Пребываю в Присутствии.

Добавить комментарий