Марія Воробець: Там, де ти є

 З периферії сприйняття розділеного світу
Свідомість бавиться моментами буття.
В розділенні понять про світ людей, лиш діти
Не розділяють мить, бо є самим життям.
Дитя живе тепер, не знаючи про завтра,
Не судячи як там вчорашній день.
Поняття меркнуть в просторі азарту
Займати погляд жвавістю пісень.
Пісень про бджілку, синю хмару в небі,
Про спокій сонця, радість джерела,
Про тиху суєту усіх, кому щось треба,
Ясність польоту сизого орла.
Чи бачиш ти як легко плачуть діти?
І як сміються, радість підійма?
Дитячий сміх летить як літній вітер,
Дзвенить дзвіночком в легкості буття.
Дитяче розуміння витіка із серця,
Не знаючи де інший витік сприйняття,
Та батьківська порада вводить в круговерті
Людської міри, в складності буття.
Що бачиш ти – там твоє розуміння,
Країна проживання, твій потенціал.
Твої можливості, бажання, вміння
В відношенні до того, що собі послав.
Відношення до простору є вектором обзору,
Відношення народжує наступну мить,
Мірилом і творцем твого простору —
-ТВОЄ ВІДНОШЕННЯ, в тобі сидить
Твоє буття, твоє сьогодні, вчора
І розгортається картиною подій.
У погляді дитяти рай ось тут. Не вгору!
В ЄДИНІМ місці рай існує твій.

22.02.2016images (4)

 

Детали Марія Воробець

У меня нет биографии, как Творец я Рождаюсь каждое мгновенье, просто Пребываю в Присутствии.

Добавить комментарий