Марія Воробець: Різдво

4ee570ea1eb9bdb4263b8a3fa59ec1e8_i-586Пішла убрід, нестримно, як дитина,
Побігла похапцем, розгойдуючи світ,
У сні земнім гляділася картина –
На вістрі списа люд, позаду всіх…

А люд терпів, збивалися майдани,
А люд стогнав хоч тліли ліхтарі,
Осліплені невидимим тираном
Люд у стражданнях проживав віки.

Забилось Серце і в граніті ночі
Заблискав невідомий діамант,
Затихло все, відкрились тільки Очі
І Погляд розколов каміння стан.

Бездонний взір глядів із щойномиті –
Даючи віддзеркалення Єства
Всього що є, і враз тумани ситі
Зникали в першосяйві джерела.

Люд клекотів від неймовірря свого,
З дурману сну виходив у буття
У ясність Дійсну, У свідомість Бога,
У вічну силу Серця — у Творця.

А мить цвіла, раїла яснодзвоном,
І Серця первозданна яснота
Розкрила очевидь Земного ЛОНА –
Утроби Духу Матері й Вітця.

…. Бо образи уявопроникають
В засвічену надією реаль,
Крізь тебе ллються, з тебе виринають
Тріади звуку — світлом линуть в даль.

Подякою осяяну хвилину
Блаженство усвідомлення здійма
В найвищу мить, в твою Богодитину,
Вселенське розмаїття твого Я.

Бо світ як світ тебе на крилах носить,
Крізь обрії полум’яніє Рай!
Всерадість тут у погляд твій доносить,
Всетворчість, всепроміння – ВСЕ ТРИМАЙ.

Неси себе – проймись тремтінням світла,
Звучанням Бога крізь твоє єство,
Творець в тобі назавжди обізветься —
У кожному побачиш ти Різдво!

М.В.
14-15.12.2015

Детали Марія Воробець

У меня нет биографии, как Творец я Рождаюсь каждое мгновенье, просто Пребываю в Присутствии.

Добавить комментарий